Судини судин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судини судин
Cystic medial degeneration - movat - intermed mag.jpg
Судини судин - позначені жовтим кольором знизу знімка.
Латинська назва Vasa vasorum

Судини судин (лат. Vasa vasorum) — мережа дрібних кровоносних судин, які постачають великі кровоносні судини.

Анатомія[ред.ред. код]

Судини судин виявляються у великих артеріях і венах, таких як аорта та її гілки. Дослідження, проведені за допомогою 3-вимірної мікророзрахункової томографії (3D Micro-CT) на свинних і людських артеріях з різними руслами (або розсташуваннями — не точний переклад) васкуляризації (кровопостачання), показали, що існують три різні типи ваза-вазорум:

  • vasa vasorum internae (внутрішні ваза-вазорум), які виходять безпосередньо з головного просвіту артерії а потім розгалужуються в судинній стінці.
  • vasa vasorum externae (зовнішні ваза-вазорум), які виходять з гілок основної артерії, а потім заглиблюються назад у судинну стінку головної артерії.
  • vasa vasorum venosae (венозні ваза-вазорум), які починаються в середині судинної стінки, але потім дренують (або стікають — неточний переклад) в головний просвіт або в гілки вени-супутниці (vena comitantis).[1]

Залежно від типу ваза вазорум, одні проникають в стінки судини починаючись з інтими, тобто внутрішнього шару (tunica intima) — це внутрішні ваза-вазорум, інші — з адвентіційного шару (tunica adventicia) — це зовнішні ваза-вазорум. Через підвищені радіальний та циркулярний тиски всередині судинної стінки тих шарів, що ближче до головного просвіту артерії, зовнішні ваза вазорум не можуть протікати церез ці області судинної стінки (створюється оклюзійний тиск).

Структрурні особливості[ред.ред. код]

Структура ваза вазорум варіює в залежності від розміру, функції та розсташування судин. Клітки повинні бути протягом декількох клітинних ширини капілярної залишитися в живих. В найбільших судинах, ваза вазорум проникає в зовнішній шар (адвентіційна оболонка) та середній шар (середня оболонка) майже до внутрішнього шару (внутрішньої оболонки). У менших судидах вони проникають лише в зовнішній шар. В найменших судинах, власна судинна циркуляція живить стінки безпосередньо і вони взагалі не мають ваза вазорум.

Більшість авторів (англ. authorities) кажуть, що ваза вазорум присутні частіше в артеріях, ніж у венах, тому що артерії товщі. Проте деякі автори припускають, що ваза вазорум було би більше (англ. would be more abundant) у великих венах, тому що парціальний тиск кисню і осмотичний тиск нижчі у венах. Це призвело би до додаткових (англ. would lead to more) ваза вазорум, необхідних для достатнього живлення судин. Зворотнім аргументом є те, що в цілому стінки артерії товщі і м'ясисті, ніж вени, так як кров, що проходить через них має більш високий тиск. Це означає, що буде потрібно набагато більше часу для будь-якого кисню діффундіровать через до клітин в оболонці кровоносної судини і оболонки масової інформації, в результаті чого їм потрібен більш великий судини ваз.

Цікавим фактом є те, що в нисхідній частині аорти (aorta descendis) людини, ваза вазорум припиняє постачати стінки артерії киснем крові на рівні ниркових артерій. Таким чином, нижче цієї точки, аорта залежить від дифузії її метаболічних потреб, і є обов'язково помітно тоншою. Це призводить до збільшення ймовірностей виникнення аневризми в цьому місці, особливо за наявності атеросклеротичних бляшок. Інші види, такі як собаки, мають ваза вазорум нижче їх ниркових судинах, відповідно виникнення аневризм на даному проміжку є значно менш ймовірне.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gössl M, Rosol M, Malyar NM, Fitzpatrick LA, Beighley PE, Zamir M, Ritman EL. Anat Rec A Discov Mol Cell Evol Biol. 2003 Jun;272(2):526-37

Зображення[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]