Сурначевська Раїса Нефедівна
| Раїса Нефедівна Сурначевська | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Народження |
8 серпня 1922 Москва, Російська СФРР | ||
| Смерть |
18 грудня 2005 (83 роки) Дніпропетровськ Україна | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Приналежність |
СРСР | ||
| Вид збройних сил |
 Військово-повітряні сили СРСР | ||
| Рід військ | 586-й винищувальний авіаційний полк | ||
| Партія | КПРС | ||
| Звання |
 Лейтенант | ||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Раїса Нефедівна Сурначевська (в заміжжі Миколаєва) — радянська льотчиця, учасниця німецько-радянської війни
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 8 серпня 1922 року в Москві. Росіянка. Покликана Фрунзенським РВК міста Москви в 1941 році. У РСЧА з травня 1941 року. Була направлена в авіацію. Проходила службу в 586-му винищувальному авіаційному полку, сформованому з жінок під керівництвом Марини Раскової на літаках Як-1[1] . Згодом полку присвоєно ім'я Марини Раскової.
У повітряному бою 19 березня 1943 року в парі з Тамарою Пам'ятних з 42 бомбардувальниками Ju-88 в районі важливого залізничного вузла Касторная збили 4 літаки. За це вони були нагороджені орденами Червоного Прапора[2].
Трохи пізніше англійський король, прочитавши про це повідомленні, надіслав льотчиці в подарунок через радянський МЗС золотий годинник. На годиннику було вигравірувано: «Хоробрій і елегантній льотчиці лейтенанту Раїсі Сурначевській від короля Англії Георга VI!» [2].
11 травня 1944 року, в парі з командиром полку підполковником Гриднєвим О. В. збила німецький висотний розвідник He-177. Нагороджена орденом Вітчизняний війни II ступеня[2].
Після війни була партійним працівником. Працювала в системі управління повітряним рухом аеропорту. Жила в м. Дніпропетровську, мати трьох дітей.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Нагороджена орденами Червоного Прапора і Вітчизняної війни, а також медалями.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анохин В. А. Быков М. Ю. Все истребительные авиаполки Сталина. Первая полная энциклопедия. — Научно-популярное. — Москва : Яуза-пресс, 2014. — С. 655. — 944 с. — ISBN 978-5-9955-0707-9.
- ↑ а б в Архивный реквизит на сайте «Подвиг народа» № 34514942.
- ↑ Раиса Нефедовна Николаева-Сурначевская о войне старается вспоминать редко и только хорошее
