Сурчин
Сурчин (серб. Сурчин) — міське поселення в общині Сурчин міста Белграда. За переписом 2011 року налічувалося 18205 жителів.
Етимологія[ред. | ред. код]
Найімовірніше походження назви полягає в праслов'янському терміні, що означає цвіркун. Цей термін лежить в основі назви середньовічного міста Сврчина в Косово.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Положення[ред. | ред. код]
Сурчин розташований на південній околиці Тисо-Дунайської низовини, вздовж річки Сава. Сурчин є частиною крайньої західної частини рівнинної території міста Белград.[2]
Поруч із населеним пунктом або через селище проходить європейська дорога E70 (точніше її частина автомагістралі A3), автомагістраль A2 (у складі європейських доріг E761 і E763), Об’їзна дорога навколо Белграда, Белградський залізничний вузол. Річка Сава, як судноплавна, пропонує можливість розвитку річкового транспорту. Внутрішні канали між селищем і Савою також здатні розвивати судноплавство.[2]
Клімат[ред. | ред. код]
Сурчин відноситься до помірно-континентального кліматичного поясу, який характеризується короткою і дощовою весною і осінню з більшим сонячним проміжком і теплими періодами.[3]
Демографія[ред. | ред. код]
У селищі Сурчин проживає 11069 дорослих, середній вік населення становить 37,2 року (36,3 — чоловіків та 38,1 — жінок). У селі 4318 домогосподарств, середня кількість осіб в домогосподарстві становить 3,31 особи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лома, Александар (1997). Српскохрватска географска имена на -ина, мн. -ине: Преглед типова и проблеми класификације. Ономатолошки прилози. XIII: 17.
- ↑ а б Stanić-Jovanović, Sara (2015). Masovni turizam protiv turizma malih formi: Studija slučaja perspektiva za razvoj turizma malih formi na području gradske opštine Surčin. Turističko poslovanje. 16: 68.
- ↑ Stanić-Jovanović, Sara (2015). Masovni turizam protiv turizma malih formi: Studija slučaja perspektiva za razvoj turizma malih formi na području gradske opštine Surčin. Turističko poslovanje. 16: 69.
