Талант (одиниця виміру)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Талант (грец. τάλαντον від грец. ταλαντ «той що несе», лат. talentum) — найбільша, в античні часи, одиниця ваги та лічильно-грошова одиниця Стародавньої Греції (Аттика), Єгипту, Малої Азії, Персії.
Зміст |
Співвідношення [ред.]
- Малий аттичний = 60 мін = 26,2 кг
- Вавілонский талант = 30,3 кг
- Малий талант Птолемея = 60 малих птолемеєвських мін = 20,47 кг[1]
- Великий талант Птолемея = 60 великих птолемеєвських мін
- Егинський талант = 37 кг
- Карфагенський талант = 60 мін = 27 кг = 60 шекелей
Малий аттичний талант [ред.]
Введений реформою Солона у 594 до н. е. Містив 26,2 (за часів Олександра Македонського — 25,9) кг срібла, поділявся на 60 мін, міна на 100 драхм, яка була реальною розрахунковою монетою на той час.[2]
