Вага

Пружинні терези або кантар — прилад для вимірювання ваги невеликих тіл

Вага́ — сила, з якою тіло діє на горизонтальну опору або на вертикальний підвіс внаслідок впливу сили тяжіння цього об'єкта. У гравітаційному полі Землі можна вважати з деяким наближенням, що вага тіла зв'язана з його масою співвідношенням $F = mg$, де $F$ — вага, $g$ — стала прискорення вільного падіння на Землі, а $m$ — маса тіла.

Як будь-яка сила, вага в системі СІ вимірюється в ньютонах, в системі СГС — в динах. Однак в багатьох областях техніки ще збереглося використання кілограм-сили. Вага вимірюється також у позасистемних одиницях — фунтах, унціях, гранах. Оскільки ці історичні одиниці встановилися давно, вони застосовуються однаковою мірою як до маси так і ваги.

Залежність ваги від прискорення

Із означення ваги, як сили, з якою тіло діє на опору, тобто сили реакції, вага тіла залежить від його прискорення. Наприклад, у ліфті, що рушає вгору, вага тіла збільшується на величину прискорення ліфта, а у ліфті, який спускається додолу, вага тіла зменшується на величину прискорення. Тіло, яке вільно падає з висоти, втрачає вагу. Такий стан називається невагомістю.

Відповідно, вага залежить від значення прискорення вільного падіння. Коливання прискорення вільного падіння в межах Землі невелике, але на інших небесних тілах, вага тіла з однаковою масою може сильно змінюватися. Наприклад, на Місяці вага тіл зменшується приблизно в шість разів.

Вага тіла, зануреного в рідину, зменшується на вагу витісненої рідини (закон Архімеда).

Вимірювання

Для вимірювання ваги використовуються ваги або терези. Ці прилади вимірюють безпосередньо вагу. Якщо потрібно визначити масу тіла, то її треба перерахувати із значення ваги.

Див. також

• Ваги
• Невагомість

Література

• Федорченко А.М. Теоретична механіка. — Київ : Вища школа, 1975., 516 с.
• Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля.. — Москва : Наука., 1974.
• О. П. Сук, В. А. Базакуца «Фізичні величини та одиниці». ([1])