Вага
Вага́ — сила, з якою тіло діє на горизонтальну опору або на вертикальний підвіс внаслідок впливу сили тяжіння цього об'єкта. У гравітаційному полі Землі можна вважати з деяким наближенням, що вага тіла зв'язана з його масою співвідношенням
, де
— вага,
— стала прискорення вільного падіння на Землі, а
— маса тіла.
Як будь-яка сила, вага в системі СІ вимірюється в ньютонах, в системі СГС — в динах. Однак в багатьох областях техніки ще збереглося використання кілограм-сили. Вага вимірюється також у позасистемних одиницях — фунтах, унціях, гранах. Оскільки ці історичні одиниці встановилися давно, вони застосовуються однаковою мірою як до маси так і ваги.
Зміст |
[ред.] Залежність ваги від прискорення
Із означення ваги, як сили, з якою тіло діє на опору, тобто сили реакції, вага тіла залежить від його прискорення. Наприклад, у ліфті, що рушає вгору, вага тіла збільшується на величину прискорення ліфта, а у ліфті, який спускається додолу, вага тіла зменшується на величину прискорення. Тіло, яке вільно падає з висоти, втрачає вагу. Такий стан називається невагомістю.
Відповідно, вага залежить від значення прискорення вільного падіння. Коливання прискорення вільного падіння в межах Землі невелике, але на інших небесних тілах, вага тіла з однаковою масою може сильно змінюватися. Наприклад, на Місяці вага тіл зменшується приблизно в шість разів.
Вага тіла, зануреного в рідину, зменшується на вагу витісненої рідини (закон Архімеда).
[ред.] Вимірювання
Для вимірювання ваги використовуються ваги або терези. Ці прилади вимірюють безпосередньо вагу. Якщо потрібно визначити масу тіла, то її треба перерахувати із значення ваги.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Федорченко А.М. Теоретична механіка. — Київ : Вища школа, 1975., 516 с.
- Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля.. — Москва : Наука., 1974.
- О. П. Сук, В. А. Базакуца «Фізичні величини та одиниці». ([1])