Аттика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аттика
грец. Περιφέρεια Αττικής
Periferia Attikis.png
Адм. центр Афіни
Країна Греція Греція
Номи Афіни
Східна Аттика
Пірей
Західна Аттика
Населення
 - повне 3,84 млн осіб (2005)
 - густота 1,009/км²
Площа
 - повна 3 808 км²
периферіарх Іоанніс Сгурос
Веб-сторінка www.attiki.gov.gr
Код ISO 3166-2 GR-1

А́ттика (дав.-гр. ἡ Ἀττική, букв. «прибережна країна») — історична область у Стародавній Греції, заселена іонійцями, з центром у Афінах, а також одойменна адміністративна одиниця (периферія) у сучасній Греції.

Теперішня периферія Аттика займає 3 800 квадратних кілометрів. В її межах знаходяться такі міста, як Афіни, Пірей, Елевсін, Мегара, Лавріон, Марафон, острови Саламін, Егіна, Порос, Ідра, Спеце, Кітіра та Антікітіра. 95 % населення мешкає у місті Афіни та навколо нього.

Історія[ред.ред. код]

Attica-ua.png

За давніми грецькими легендами, чотири племені було сформовані тут Іоном. Потім Тесей з'єднав 12 міст у єдину державу Аттику, всі мешканці отримали громадянство. Цей процес затягнувся на довгий час через різні суперечки з сусідами, і, мабуть, закінчився десь у 7-му сторіччі до нашої ери. Після 5 століття до н.е. історію Аттики краще описано в документах про історію його головного міста, Афін.

Географія[ред.ред. код]

Аттіка розташована в поясі сухих субтропіків. Її перетинають дві гірські системи; переважають середньовисотні масиви (1 200—1 800 м; найвища точка гора Олімп, 2 911 м). Ґрунти в прибрежних і низькогірських районах коричневі і буро-коричневі, вище — бурі гірсько-лісові. На карбонатних породах — гірські червоні ґрунти.

Виноградарство[ред.ред. код]

Аттика — виноградарсько-виноробницька область. Культура виноградарства тут налічує понад 3 тисячоліття. Основні сорти винограду:

Найвідоміше вино — Ретсіно — ароматизоване сосновою смолою[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Енциклопедія виноградарства / гол. ред. А. І. Тімуш. — Кишинів: Гол. ред. Молдавської Радянської Енциклопедії, 1986. — 512 с.