Тара (Ірландія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 53°34′39″ пн. ш. 6°36′43″ зх. д. / 53.57750° пн. ш. 6.61194° зх. д. / 53.57750; -6.61194

Пагорб Тара
Пагорб Тара
Висота 197 м
Розташування Ірландія Ірландія

Commons-logo.svg Тара (Ірландія) у Вікісховищі

Пагорб Та́ра (ірл. Teamhair na Rí, «Пагорб королів») — довге невисоке узгір'я в Ірландії біля річки Бойн, складена з вапняків, розташована за 30 кілометрів від Дубліна. На пагорбі знаходиться безліч стародавніх пам'яток.

Історія пам'ятки починається близько 2500 року до н. е. Це місце у кельтів було резиденцією верховних королів Ірландії, священною обителлю богів і порталом у потойбічний світ. Тара вважається столицею давньої Ірландії (до XII століття). Після прийняття християнства в Ірландії у V столітті столиця Тара була закинута — верховні королі Ірландії правили з інших міст — Краухана, Дубліна та ін. Це повязують з тим, що святий Патрик прокляв Тару як місто язичеське і місто язичеських свят та ритуалів і всіх королів, хто буде правити в Тарі. Тому королі і населення міста щоб уникнути прокляття переселилися. Місто занепало і перетворилося просто в пагорб. Останнім королем, що правив у Тарі, вважається верховний король Ірландії Лоегайре мак Нілл (418–448 роки правління). Відоме з історії язичеське Свято Тари яке влаштовували верховні королі Ірландії.

Коли Тара була давнім центром язичництва, її відвідав святий Патрик, що сприяв поширенню в Ірландії християнства.

Давні пам'ятки[ред.ред. код]

На пагорбі височіє кам'яний стовп заввишки приблизно 120 см. Саме біля нього коронували королів. Стовп називається «Камінь долі». За легендою, камінь повинен тричі проревіти, коли до нього наблизиться справжній король.

Інше[ред.ред. код]

«Тарою» названа родинна садиба головної героїні роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром» (1936) Скарлет О'Хари — наполовину ірландки.


Ірландія Це незавершена стаття з географії Ірландії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.