Теобальд I (король Наварри)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теобальд I
Thibaut I
Thibaut2.png
Король Наварри
Початок правління: 1234
Кінець правління: 1253
Інші титули: граф Шампані
Попередник: Санчо VII
Наступник: Теобальд II
Дата народження: 30 травня 1201(1201-05-30)
Місце народження: Труа
Дата смерті: 8 липня 1253(1253-07-08) (52 роки)
Місце смерті: Памплона
Дружина: Гертруда фон Дагсбург
Агнеса де Боже
Маргарита де Бурбон
Діти: 3 сина та 4 доньки
Династія: Шампанська династія
Батько: Тібо III Шампанський
Мати: Бланка Наваррська

Теобальд I Трубадур (*30 травня 1201 — †8 липня 1253) — король Наварри у 12341253 роках, граф Шампані у 12011253 роках (як Тібо IV), поет, учасник Шостого хрестового походу.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з Шампанської династії. Народився у місті Труа в родині Тібо III, графа Шампані, та Бланки Наваррської. Незабаром після народження помер його батько, який спочатку очолював Четвертий хрестовий похід. До 1222 року графством фактично керувала мати Тібо IV — Бланка Наваррська в якості регентші. Він отримав гарну освіту, особливо полюбляв гуманітарні науки, замолоду почав складати поеми. За це його прозвали «принцем труверів». В час навчання Тібо в регентші виник конфлікт з могутнім феодалом Ерардом I де Брієном стосовно спадковості частини земель у графстві Шампань, який переріс у 1215 році у відкриту війну. Тільки після того, як у 1222 році Тібо Шампанський перебрав усю владу на себе, вдалося залагодити цей конфлікт: заплативши значну грошову компенсацію в обмін на землі.

Незабаром у графа Шампані стався конфлікт з королем Людовиком VIII під час облоги Авіньйона у 1226 році. Тібо IV залишив короля, повернувшись зі своїми загонами додому. Звідси стали ширитися чутки про нібито отруєння короля графом Шампані через кохання останнього до французької королеви. Реагуючи на це, Бланка Кастильська, удова Людовика VIII, наказала не пускати володаря Шампані до Реймського собору під час коронації нового короля Людовика IX.

Конфлікт з королем[ред.ред. код]

Тому Тібо Шампанський перейшов на бік повсталих баронів на чолі із П'єром Моклерком, герцогом Бретонським, що ставили за мету скинути короля Людовика VIII й зробити новим королем позашлюбного сина Філіпа II Августа — Філіпа Патлатого. Проте Бланці Кастильській вдалося швидкими діями взяти в облогу шампанський замок Шанон. У підсумку Тібо Шампанський перейшов на бік короля, а у 1229 році отримав дозвіл бувати при королівському дворі. У відповідь колишні союзники графа по змові на чолі з Моклерком виступили проти Тібо IV. Лише поміч короля Людовика IX врятувала графа. На дяку за це Тібо відмовився від графств Блуа, Шатоден, Шартр та Сансерр на користь французької корони.

Король Наварри[ред.ред. код]

У 1234 році після смерті свого дядька Санчо VII Сильного граф Шампанський успадковує королівство Наварра. Він коронувався під ім'ям Теобальд I. Відтоді він більше уваги приділяв розвитку Наварри, ніж Шампані.

У своєму новому володінні Теобальд провів фіскальну та податкову реформи. На значні посади призначив шампанців. Окрім того провів роботи з кодифікації наваррського права. Водночас встановив гарні стосунки з королівством Кастилія і Леон, уклавши угоду з Фердинандом III.

У 1238 році почав готуватися до Сьомого хрестового походу, до якого його запросив король Людовик IX. Втім Теобальд I бажав не бути скутим наказами короля. Тому, з'єднавшись у Ліоні з Гуго IV, герцогом Бургундії, П'єром Моклерком, герцогом Бретані, графом Жаном Барським, Амальріхом де Монфором. Разом з ними король Наварри рушив до Палестини. Прибувши сюди у 1239 році, усі ці війська рушили уздовж берегу до Аскалона й Гази. Головним завданням Теобальд I бачив відвоювання колишніх земель Єрусалимського королівства. Втім того ж року, не дочекавшись головних сил на чолі з королем Наварри, загони тамплієрів й госпітальєрів вступили у бій з армією Айюбідів при Газі, де християни зазнали нищівної поразки. Це так вплинуло на Теобальда I, що він вирішив завершити свій похід й повернутися додому, що й було зроблено у 1240 році.

По поверненню до Наварри Теобальд I вступив у конфлік з Пдером де Гацоласом, єпископом Памлони. Втім, зрештою, король Наварри зумів приборкати амбіції останнього. Помер Теобальд 8 липня 1253 року у Памплоні.

Творчість[ред.ред. код]

Автор багатьох віршованих творів, поем, зокрема «Суперечка», «Пісня про Хрестовий похід», багатьох ліричних пісень про кохання з музичним супроводом, релігійних поем, сірвент.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Гертруда (1190/1205 — 1225), донька Альберта II, графа Меца й Дагсбурга

Дітей не було, шлюб розірвано у 1222 році

2. Дружина — Агнеса ((1200–1231), донька Гішара IV, володаря Боже Діти:

  • Бланка (1225–1283)

3. Дружина — Маргарита (1211–1256), донька Аршамбо VIII, графа де Бурбон-Дампьєр

Діти:

  • Елеонора (1233)
  • П'єр (д/н—1265)
  • Маргарита (1240–1307), дружина Фрідриха III, герцога Лотарингії
  • Теобальд ((1238–1270), король Наварри й граф Шампані з 1253 до 1270 року
  • Беатріс (1242–1295), дружина Гуго IV, герцога Бургундії
  • Генріх (1244–1274), король Наварри й граф Шампані з 1270 до 1274.

Діти від коханок:

  • Маргарита (д/н)
  • Вільгельм (1225–1267), священник
  • Еліда (д/н—1242)
  • Беренгарія (д/н), абатиса монастиря Сан-Педро де Рібас

Джерела[ред.ред. код]

  • Eulogio Zudaire Huarte. Teobaldo I, Rey Trovador Fondo de Publicaciones del Gobierno de Navarra. Pamplona, 1973.
  • Rafael Altamira, La Spagna (1031–1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865–896