Теодор Людвіг Вільгельм фон Бішоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бішоф, Теодор Людвіг Вільгельм фон
нім. Theodor von Bischoff
Народився 28 жовтня 1807(1807-10-28)[1][2][…]
Ганновер, Священна Римська імперія
Помер 5 грудня 1882(1882-12-05)[1][2][…] (75 років)
Мюнхен, Німецька імперія
Поховання Старий південний цвинтар
Місце проживання Німеччина
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність лікар, викладач університету, фізіолог, анатом
Alma mater Боннський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Гіссенський університет
Відомі учні Конрад Екгардd
Аспіранти, докторанти Конрад Екгардd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Петербурзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Батько Christian Heinrich Ernst Bischoffd
Мати Juliane Bischoffd
У шлюбі з Kunigunde Tiedemannd
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 березня 1868)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]


CMNS: Теодор Людвіг Вільгельм фон Бішоф у Вікісховищі

Теодор Людвіг Вільгельм фон Бішоф (нім. Theodor Ludwig Wilhelm von BischoffTheodor Ludwig Wilhelm von Bischoff; 1807—1882) — німецький анатом і фізіолог, іноземний член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1846).

Біографія[ред. | ред. код]

Теодор Людвіг Вільгельм Бішоф народився 28 жовтня 1807 року у місті Ганновері.

Отримав вищу освіту у Боннському університеті і університеті Гайдельберга.

З 1832 року Теодор Бішоф був асистентом при університетській клініці в Берліні. У своїй дисертації «Commentatio de novis quibusdam experimentis doctrinam de respiratione institutis» Бішоф вперше довів присутність вільної вуглекислоти і кисню у живій крові.

В 1836 році зайняв посаду професора фізіології і анатомії у Гайдельберзькому університеті. З 1844 по 1855 рік займав цю ж посаду у Гіссенському університеті, де при його прямій участі були засновані Фізіологічний інститут і анатомічний театр.

З 1855 по 1878 рік Бішоф займав профільну кафедру у Мюнхенському університеті, після чого вчений пішов у відставку.

Теодор Людвіг Вільгельм фон Бішоф помер 5 грудня 1882 року у місті Мюнхен, залишивши після себе безліч трудів по фізіології і анатомії.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Entwickelungsgeschichte der Säugethiere und des Menschen» (1842)
  • «Entwickelungsgeschichte»
  • «Des Kanincheneies» (1843),
  • «Des Hundeeies» (1844),
  • «Des Meerschweinebeneies» (1852),
  • «Des Reheies» (1854),
  • «Beweis der von der Begattug unabhängigen periodischen Reifung und Loslösung der Eier der Säugethiere und des Menschen», 1844,
  • «Widerlegung und Bestätigung des Eindringens der Spermatozoiden in das Ei der Muscheln und der Frösche», 1854;
  • «Histor. kritische Bemerkungen zu den neusten Mittheilungen über die erste Entwicklung der Säugethiereier», 1877 року.
  • «Der Harnstoff als Mass des Stolwechsels», 1853
  • «Die Gesetze der Ernährung des Fleischfressers» (1859, спільно з Фойтом).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]