Тепловідбивний екран
Тепловідбивний екран (тепловий екран, фольгований утеплювач) — це екран що складається з шару фольги та матеріалу що відіграє роль утеплювача. Тепловідбивний екран призначений для відбиття тепла що виходить з обігрівача і поглинається стіною. Головна сфера застосування тепловідбивних екранів це утеплення місць що близько межують або безпосередньо контактують з приладами опалення, наприклад батареями опалення, конвектором чи теплою підлогою [1].
Тепловідбивний екран що встановлюваний за (вбудованим) приладом опалення, дозволяє підвищити температуру в приміщенні на 2-5°. Використання фольгованого утеплювача дозволяє підвищити тепловіддачу приладу опалення на 30-40%, тобто на стільки ж може с економити витрати на опалення. Це стосується будь-яких типів опалення, в якому зовнішні стіни будинку межують або безпосередньо контактують з приладами опалення.
Застосування тепловідбивних екранів[ред. | ред. код]
У більшості квартир і житлових будинків прилади опалення встановлюються під віконними зрізами. Ділянка стіни за приладами опалення завжди обігріваються найінтенсивніше. Експерти кажуть, що ця частина стіни може нагріватися до 35-40°. По суті надзвичайно цінне тепло йде на обігрів зовнішньої стіни будівлі і вулиці замість того щоб, краще обігрівати приміщення і створювати температурний комфорт для мешканців. Ще більші теплові втрати відбуваються у випадках, коли обігрівач монтується в нішу, товщина стіни в ніші менше за іншу товщину стіни що збільшує втрати тепла, це відбувається і через те що площа прилягання обігрівача до стіни в даному разі є значно більшою [2].
Матеріал для створення тепловідбивного екрану[ред. | ред. код]
Усередині приміщень не рекомендується використовувати конструкції з горючих речовин із нещільною структурою. Наприклад, мінеральна вата, що виділяє формальдегіди і мікроскопічний пил, для екрану не годиться. Хоча коефіцієнт теплопровідності у і підходить для цієї ролі, він складає 0, 039 Вт/(м*К).
Найкраще у ролі матеріалу для тепловідбивного екрану підходять матеріали на основі спіненого поліетилену: пінофолу, порілексу, ізолону, стизолу, тепофолу. Вони гіпоалергенні та безпечні для людського здоров'я. Теплопровідність різних видів піно-поліетилену коливається приблизно у діапазоні 0,029 – 0,032 Вт/(м*К). Для ізоляції між стіною та опалювальним приладом вистачить шару 3-5 міліметрів такої ізоляції. Тепловідбивний екран повинен мати другий шар з металу, тобто поверхневий шар що безпосередньо межуватиме з обігрівачем [3].
Матеріал має містити металізовану основу не менше 0,025 мм товщини. Застосування матеріалу з металевим напиленням, виконаним термічним способом, очікуваного ефекту досягти не дозволяє, так як товщина подібного металевого шару занадто мала, і він не може виконувати роль металевого відбивача тепла.
А при відсутності можливості використовувати спеціальний матеріал для виготовлення екрану, в такому разі екран можна виготовити зі звичайної фанери, покривши її фольгою (не менше 0,025 мм товщини), або оббивши оцинкованою жерстю.
Правила встановлення тепловідбивного екрану[ред. | ред. код]
При установці екрану між обігрівачем та зовнішньою (або підлогою) необхідно забезпечити герметичність встановленого екрана. Для цього достатньо проклеїти всі стики спеціальним металізованим скотчем.
Найефективніші екрани у тих випадках, коли відстань між їх поверхнею та обігрівачем становить три або більше сантиметрів. В іншому випадку конверсія повітря може порушитись.
Відображаючий екран для обігрівача своєю стороною що відбиває, повинен розташовуватися в бік обігрівача. Якщо на використаному вами матеріалі відсутній самоклеючий шар, то закріпити його на стіні (чи підлозі) можна з використанням будівельного степлера. Розмір екрана, що відбиває, повинен мінімум на 20-30 міліметрів перевищувати по всіх напрямках габарити опального приладу [4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
|