Камін
Комино́к (камі́н) — пристрій, щоб опалювати будинок. Складається з містини, щоб накладати дрова й димаря, що крізь нього з містини для опалювання виходить дим. Також існують коминки електричні й декоративні, що не опалюють.
У порівнянні з печами, що мали поширення на Україні та в Росії — каміни менш досконалі і їх тепловіддача не переважає 15-20%.
Зміст |
[ред.] Класифікація
- За конструкцією та розташуванням*
- англійський (закритий, розташований у ніші)
- відкритий (швейцарський, розташований посередині помешкання)
- напіввідкритий (поряд зі стіною приміщення, але конструктивно зі стіною не пов'язаний)
- камін Рамфорда
- камін з водяною рубашкою
Географічна наближеність розвинених європейських країн до теплої океанської течії Гольфстрім (Франції, Фландрії, Голландії, Німеччини(німецьких князівств), великої Британії) — вплинула на розповсюдження саме цих типів опалення приміщень. Але каміни не прогрівають усе приміщення і примушують мешканців обігріватися поблизу них. Перебування і бесіди поряд з запаленим каміном — необхідність у холодні пори року в Європі, а в Англії — ще й розповсюджена родинна традиція.
Але каміни зовсім не підходять для країн, віддалених від Гольфстріму і розташованих в зоні континентального клімату. Розповсюдження камінів у 18 ст. в географічно холодній Російській імперії на хвилі моди і некритично запозиченого досвіду з іншої кліматичної зони показало їх повну неефективність. Тому тут мали поширення компромісні варіанти співіснування і відкритих камінів, і печей свого зразка, вироблених за століття існування в суворому, холодному кліматі. Наприкінці 18 ст. російський дослідник і архітектор Львов Микола Олександрович розробив декілька варіантів проектів, що поєднували камін і піч.
-
Попередник каміну епохи бронзи, реконструкція, Польща , археологічний парк Біскупин
-
Палац Топкапі, Стамбул, камін з кахлями
-
-
Принцип дії
-
Камін 1879 р. Гранд театр, м.Женева
[ред.] Каміни в стилях
Камін — важливий елемент помешкання, своєрідний його центр. Тому в Західній Європі він став предметом декорування та удосконалень. Зберіглися каміни доби романики, готики, відродження, маньєризму, бароко, рококо, класицизму, каміни в історичних стилях (еклектика), каміни доби модерн. Є прості кам'яні каміни, а є — прикрашені мармуром, різьбленим деревом, ліпленням, інкрустаціями, кахлями, навіть чавуном. Камінна дошка в багатих оселях стала місцем демонстрації заможності, де разом з полицями виставляли коштовний посуд, срібні келихи, підсвічники та канделябри, коштовну китайську порцеляну, а потім і порцеляну європейських мануфактур. З появою великих дзеркал, палацові каміни почали прикрашати й дзеркалами, що візуально розширювало межі приміщень.
-
Камін доби модерн,1905 р.
-
Камін з Пірмонту.
-
камін доби маньєризму з стінописами, замок Тьєне, Італія
-
Камін замку Комп'єн, камінний екран доби еклектики
Предметом дизайнерських зусиль стали не тільки самі каміни, а й прикамінні решітки, кочерга, єкран, що захищав мешканців від сильного полум'я. Підлогу перед каміном викладали каменем або оббивали залізом для захисту від відкритого полум'я.
Залізні решітки бували справжніми шедеврами ковальського мистецтва. Не менш цікаві зразки створені і з камінних екранів, прикрашених вишивками, різьбою, склярусом та бісером.
-
Худ. Жан Етьєн Ліотар, маркіз Джон Стюарт перед каміном
-
Адріан ван Остаде, домівка алхіміка, 1661 р.
-
Худ. Естман Джонсон, дитинство Абрахама Лінкольна.
[ред.] Галерея
-
Камін швейцарського типу
-
Залишки каміну в готичній споруді донжону, Франція
-
Камін 14 століття
-
Камін в замку Бейнак, Франція
-
Біля каміну в 14 ст.
-
Історична європейська аптека , камін, музей в Пассау, Німеччина
-
Камін в замку Блуа, Франція
-
Гаага, камін в ратуші
-
Історичний камін музею в Міндені, Німеччина
-
Труа, камін доби маньєризму, різьба по дереву, музей
-
Камін, Польща
-
Камін в дії, Польща
_(10).jpg)
.JPG)
[ред.] В 19 столітті
Відомим постачальником камінів та печей, кольорових кахлів для них в Російській імперії 19 ст. була фірма АВО, розташована в місті Турку (Фінляндія). Завод керамічних виробів Турку давав кращі зразки камінів та кольорових кахлів для них, випередивши конкурентів з Німеччини (Мейсен), з Білорусі, зразки заводів самої Росії.
Зберігся і каталог зразків фірми АВО 1900 року, де були зразки різні за формою та за ціною, різної складності.
[ред.] Каміни в 20-21 ст.
В Європі йшло постйне удосконалення систем опалення. Використання нових енергетичних джерел потіснило використання камінів з відкритим полум'ям і, водночас, дало нові їх типи -
- каміни на вугіллі
- газові каміни
- каміни на біоматеріалах
- електричні каміни
Електричні каміни — принципово новий пристрій, бо це тепловентилятор. Але потураючи традиційним смакам споживачів, їх часто роблять в звичній формі каміна з різними порталами. Використання підсвічування імітації дровин з пластмас та можливість вимикати теплопостачання дає право використовувати електрокамін у теплу пору як декоративну деталь інтер'єру.
[ред.] Надбання музеїв
В 21 столітті каміни та печі стали надбанням музеїв. На перше місце тепер вийшли їх декоративні якості або відповідність історичному стилю. Каміни та печі старих зразків почали розбирати та переносити в музейні сховища, включати в музейні експозиції. Характерні зразки англійських камінів демонструє музей Вікторії й Альберта в Лондоні. Власну збірку камінів і старовинних печей має Художнє училище імені Мухіної та музей Ермітаж в Санкт-Петербурзі.
Поодинакі зразки стародавніх камінів мають і музеї України, серед них — і Підгорецький замок.
Розповсюдження центрального опалення не сприяє поки що смерті фаху пічника. Існує й фах пічника-реставратора. В Петербурзі також організована Гільдія пічників.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Bagnolini Giulio, Il Camino: storia, tecnica e funzionamento, Casanova Editore, Faenza 2006 (італ .)
- Сборник «Сад. Огород. Дом», М. «Молодая гвардия», 1991, раздел «Камины».
