Техногенні родовища України
Техногенні родовища України
На території України техногенні родовища утворені внаслідок діяльності кольорової металургії, чорної металургії, хімічної промисловості, оборонної промисловості, енергетичної промисловості та інш. Пошуково-прогнозні роботи українського підприємства «Геопрогноз» показують, що навіть за рахунок розробки невеликої частини вітчизняних техногенних родовищ (бл. 10%) Україна може задовольнити свої потреби в Sc, Ga, Y, Ta, Nb, Hg, Cs — на сотні та десятки років, а в Pb, Zn, Cu, V, Zr, Au, Ag, Li — на 10-25 % щороку.
Основні техногенні родовища України[ред. | ред. код]
| Відомості щодо розподілу техногенних родовищ та їх вмісткості[1] | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| № | Області | Кількість об'єктів техногенних накопичень |
Розподіл відходів промислових виробництв (тисяч, м3) | |||||||||
| Шахтні породи | Розкривні породи | Відходи | Золошлакові відходи | Металургійні шлаки | Кам'яний відсів | Карбонатний відсів | Фосфогіпс | Ртутні недогарки | Дефекат | |||
| 1 | Волинська | 24 | 20082 | 86,8 | 2030 | 18840 | - | - | - | 17161 | - | - |
| 2 | Дніпропетровська | 86 | 43901 | 2310 | 2093215 | 54813 | 31576 | 28 | - | - | - | |
| 3 | Донецька | 96 | 891254 | 439701 | 418510 | 141012 | 46846 | 101014 | 99482 | - | - 2656 | - |
| 4 | Луганська | 50 | 537338 | 8972 | 376338 | 4666 | 9760 | 8519 | 7353 | - | - | - |
| 5 | Львівська | 56 | 24857 | 73378 | 44266 | 14985 | - | - | - | 1800 | - | 536 |
| 6 | По Україні в цілому | 1307 | 1523170 | 653719 | 3059479 | 305822 | 100774 | 110887 | 110405 | 36411 | 2688 | 18954 |
Вміст корисних компонентів у техногенних родовищах на прикладі Дніпропетровської області[2]:
- породні відвали вугільної промисловості: вугілля — 10%, Ge — 55 г/т; Ga — 100 г/т; Sc — 20 г/т; Fe2O3 — 15%; Al2O3 — 15%;
- породні відвали гірничорудної промисловості: Fe2O3 — 10%;
- хвостосховища залізних рудників: Fe2O3 — 12%; Ag — 3 г/т; Au — 1 г/т; V — 140 г/т; W — 5 г/т; Ge — 10 г/т;
- хвостосховища уранових рудників: U — 0,017–0,023%;
- хвостосховища марганцевих рудників: MnO — 15%; Fe2O3 — 5,3%; Al2O3 — 8%;
- хвости збагачення вугілля: фракції вугілля 15–20%;
- золошлакові відвали: Al2O3 — 22,2%; Fe2O3 — 11,5%; TiO2 — 1,08%; Cr — 0,001%; V — 0,03%; Sc — 0,003%; Zr — 0,01%;
- відвали металургійного шламу: FeO — 14%; Al2O3 — 7%; Cr2O3 — 1,5%; MnO — 0,9%; TiO2 — 0,4%.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Формування екобезпечного рівня процесів розробки техногенних родовищ при створенні екомережі Донецького регіону. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2013.
- ↑ Petlovanyi, M.; Kuzmenko, O.; Lozynskyi, V.; Popovych, V.; Sai, K.; Saik, P. (2019). Review of man-made mineral formations accumulation and prospects of their developing in mining industrial regions in Ukraine. Mining of Mineral Deposits (англійською) . 13 (1): 24—38. doi:10.33271/mining13.01.024.
Література[ред. | ред. код]
- «Кодекс України про надра» м. Київ, 27 липня 1994 року.