Трубачов Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Трубачов
Особисті дані
Повне ім'я Микола Іванович Трубачов
Народження 20 травня 1957(1957-05-20) (66 років)
  Молотов, РРФСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2009
2009
2010
2012—2013
2014
2015
2018
Україна «Арсенал» (Х)
Україна «Буковина»
Росія МФК «Липецьк»
Росія «Амкар»
Казахстан «Мактаарал»
Литва «Круоя»
Латвія «Валмієра»
Суддівська діяльність
Громадянство Україна Україна
Місто Київ
Категорія національна
Професія футболіст

** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Іванович Трубачов (рос. Николай Иванович Трубачёв; нар. 20 травня 1957, Молотов, РРФСР) — радянський футболіст, захисник, український тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Як гравець виступав за клуби «Цементник» (Липецьк) й «Електросила» (Ленінград), також за армійські команди московського, північнокавказького й прибалтійського військових округів[1].

Кар'єра арбітра[ред. | ред. код]

Був арбітром національної категорії і судив матчі в Україні до 45 років, що не дозволяло йому тренувати професіональні команди[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Закінчив Ленінградський Військовий інститут фізичної культури в 1979 році, тренував армійські команди до звільнення в званні підполковника в 1996 році.

До 2002 року тренував дітей у школі «Зміна-Оболонь». Потім працював на різних посадах в київській «Оболоні». У 2007 році допомагав тренувати російський клуб «Зірка» (Серпухов), а в 2008 році — «Русичі» (Орел). 20 лютого 2009 року отримав запрошення увійти до тренерського штабу харківського «Арсеналу»[1]. У цьому клубі Трубачов поєднував обов'язки тренера воротарів і тренера з фізичної підготовки. 13 квітня того ж року зайняв посаду головного тренера цього клубу[3]. По завршенні сезону 2008/09 років залишив харківський клуб і перейшов до чернівецької «Буковини». 12 листопада 2009 року був звільнений з займаної посади[4]. Команда йшла на 2 місці після 13 турів з 24 очками. Сезон же закінчила під керівництвом Вадима Зайця з 48 очками після 20 матчів в результаті чого перемогла в першості Другої ліги 2009/10.

2 листопада 2010 року був призначений головним тренером клубу Вищої ліги чемпіонату Росії з футзалу МФК «Липецьк»[5]. У той же час працював помічником головного тренера місцевого «Металурга» (Липецьк)[6]. У травні 2011 року склав іспит на отримання тренерської категорії Pro в Києві. Його ліцензія діяла до 31 грудня 2013 року. 14 січня 2011 року пішов у відставку з посади головного тренера МФК «Липецьк», після чого його запросили до тренерського штабу ФК «Калуги»[7]. 19 липня 2012 року на прес-конференції Геннадія Шилова був представлений як де-юре головний тренер пермського «Амкару» через те, що тодішній тренер Рустем Хузін не мав потрібної тренерської ліцензії категорії PRO. Контракт до завершення сезону 2012/13 років був підписаний того ж ранку. 17 січня 2013 року контракт з клубом було розірвано[8]. У липні 2014 року очолив казахстанський клуб «Мактаарал»[9]. 1 липня 2015 року призначений на посаду головного тренера литовського клубу «Круоя»[10].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Буковина» (Чернівці)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]