Труба Тарас Іванович
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. |
| Тарас ІвановичТруба | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
9 березня 1914 Російська імперія, Катеринослав | |||
| Помер |
24 листопада 1991 (77 років) Україна Світловодськ | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | зоотехнік, хімік-технолог, конструктор | |||
| Alma mater | Єреванський зоотехнічний інститут | |||
|
| ||||
Тара́с Іва́нович Труба́ (9 березня 1914, Катеринослав, нині Дніпро, Україна — 24 листопада 1991, Світловодськ, Україна) — український зоотехнік, хімік-технолог, винахідник сільськогосподарських лабораторних приладів, автор понад 30 наукових праць та рефератів, конструктор, художник-аматор, майстер спорту СРСР з парусного спорту, молодший син просвітянина, комісара народної освіти Катеринославської губернії Івана Труби, похресник історика Дмитра Яворницького, жертва сталінських репресій.
Біографія[ред. | ред. код]
9 березня (за новим стилем) 1914 року в Катеринославі в родині інженера-технолога Івана Труби і його дружини Віри Петрівни народився молодший син, якого назвали на честь Тараса Григоровича Шевченка.
23 квітня 1914 року в Благовіщенській церкві Тараса охрестив протоієрей Євлампій Костянтинович Краснокутський. Хрещеними були: історик Дмитро Яворницький, донька техніка-будівельника Марія Теремовська, лікар Юхим Павловський і почесна громадянка Катеринослава Галина Ємець.
У родині Труби усіх дітей називали на честь видатних українських письменників та поетів. Старшого сина Бориса назвали на честь Бориса Грінченка, а доньку Олесю — на честь Лесі Українки.
Родина з 1907 по 1919 роки проживала в Катеринославі у власному будинку по вулиці Пороховій, 22 (наразі вулиця Кавалерійська, 22). Будинок збудували за власним проєктом Івана Труби.
Вихованням сина, як і інших дітей, займалася мати. Тарас часто бував в гостях у Дмитра Яворницького (в його будинку, в музеї, бував на дніпрових порогах і вчив на пам'ять вірші про Тараса Шевченка).
Навчався у 6-й катеринославській залізничній трудовій школі, садово-городньому технікумі. Як син «ворога народу» не міг одержати вищу освіту в Україні. Закінчив Єреванський зоотехнічний інститут.
Друга світова війна і концтабір[ред. | ред. код]
Під час Другої світової війни служив у хімічному танковому батальйоні (Шихани), сконструював лижний вогнемет Труби (ЛОТ). 10 років відбував заслання в Норильську за несправедливим доносом «за антирадянську агітацію» (1941—1956), реабілітований через 15 років за часів Хрущовської відлиги (1956).
Життя після концтабору[ред. | ред. код]
Проживав з дружиною Антоніною Зав'яловою у Дніпропетровську, працював у хіміко-технологічному та сільськогосподарському інститутах. Захоплювався греблею, лижним та парусним спортом, з дитинства мав хист до малювання, конструювання та винахідництва. Майстер спорту, автор ряду винаходів, художник (персональна виставка 1989). Останні роки життя проживав у Світловодську (з 1974), де був організатором парусного спорту, брав участь у ВДНГ. Помер у Світловодську 24 листопада 1991 року. Похований за участі представників Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького.
Творчість[ред. | ред. код]
У 1991 році написав «Спогади» про своє життя і про життя Дмитра Яворницького. Рукопис передав до фондів Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького.
Зберіг незначну частину архіву батька, фотографії та подарунки від Дмитра Яворницького.
Праці[ред. | ред. код]
•Труба Т. І. Спогади. Світловодськ, 1991. Фонди ДНІМ. АФД-322/1-2.
•Труба Т. Дмитро Яворницький (уривок зі «Спогадів») // Січеславщина. 2020. Вип. 9. С. 113—116.
Авторські свідоцтва[ред. | ред. код]
• прилад для визначення рихлов'язої вологи в ґрунті (1966),
• прилад для визначення вологості в рослинних матеріалах в ґрунті (1966),
• мікрокрапельний аналізатор (1966),
• мікрокомпоратор горизонтальний (раціоналізаторська пропозиція, 1966),
• «О термолизе сельскохозяйственных отходов» (співавтор, 1966).
Література[ред. | ред. код]
• Василенко Н. З нових надходжень. Листи-спогади Михайла Кривинюка, Бориса й Тараса Труби надійшли до музейного зібрання
• Василенко Н. «І нарекли його Тарасій»: Тарас Шевченко. Тарас Труба. Дмитро Яворницький (до дня народження Т. Г. Шевченка)
• Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 2: Листи діячів культури до Д. І. Яворницького / упоряд.: С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Перкова та ін. Дніпропетровськ, 1999. С. 313—315. (опубл. 4 листи І. М. Труби до Д. І. Яворницького).
• Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип. 4: Листи Д. І. Яворницького до діячів науки і культури / упоряд.: С. Абросимова, Н. Василенко, А. Перкова. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005. С. 249. (опубл. 1 лист Д. Яворницького до І. Труби).
• Норильский С. Сталинская премия: Повести. - Тула: Изд-во "Филиппок", 1998. - 254 с.