Світловодськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Світловодськ
Герб Світловодська Хоругва Світловодська
Світловодськ на карті України
Світловодськ на карті району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Кіровоградська область
Район/міськрада	Світловодський район
Рада	Світловодська міськрада
Код КОАТУУ	3510900000
Засноване	1954 рік
Статус міста	з 1961 року
Населення	49 938 (міськрада 57 459) [1]
Площа	45 км²[2]
Густота населення	1109,730 осіб/км²
Поштові індекси	27500
Телефонний код	+380-5236
Координати	49°03′ пн. ш.; 33°14′ сх. д.
Висота над рівнем моря	126 м
Водойма	Дніпро (Кременчуцьке водосховище)
Відстань
Найближча залізнична станція	Світловодськ (тільки приміське сполучення), Бурти
До обл./респ. центру
- фізична	90 км
- автошляхами	131 км[3]
До Києва
- фізична	250 км
Міська влада
Адреса	27501, Кіровоградська область, місто Світловодськ, вул. Леніна, 14
Веб-сторінка	http://svitlovodsk.osp-ua.info/, rada@zenit.kr.ua

Світлово́дськ, місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Світловодського району Кіровоградської області, пристань на березі Кременчуцького водосховища, 50 тис. жителів (2001р.). Короткий час місто мало назву Хрущо́в, з 1962р. — Кремге́с, теперішня назва — з 1969р.

Зміст 1 Географія 2 Історія 2.1 З історії Новогеоргіївська 3 Промисловість 4 Освіта 5 Населення 5.1 Кількість 5.2 Етнічний склад 6 Відомі земляки 7 Джерела 8 Посилання

[ред.] Географія

Основна частина Світловодська стоїть на кручах Табурищанського мису понад правим берегом Кременчуцького водосховища і тягнеться від споруд Кременчуцької ГЕС до великої затоки водосховища у місці, де в Дніпро впадає річка Цибульник. Місто має також низинну частину (район Табурища) з переважно приватною забудовою. З півдня і південного сходу від міста знаходяться значні лісові масиви, зі сходу — дніпровські плавні.

[ред.] Історія

25 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі, яке і почалося з квітня-травня 1954р.

Одночасно з гідровузлом за генеральним планом, розробленим в комплексі з основними спорудами ГЕС, будували селище гідробудівників: за 1954 і першу половину 1955 року ввели в експлуатацію 5182 м² житлової площі, 2 їдальні, клуб, літній кінотеатр, школу, лікарню на 25 ліжок тощо. 1956 року житлова площа збільшилася ще на 18 тис. м². Головні квартали міста розмістили вздовж берега Кременчуцького водосховища на високому Табурищанському мисі, вкритому лісом. Цей зелений масив, разом з велетенським дзеркалом штучного моря надав місту мальовничого вигляду. В основу архітектурної структури міста покладено прямокутну сітку вулиць. Паралельно до берега пройшло три магістралі: Набережна — вздовж парку, Приморська вулиця, забудована тільки з одного боку і звернута фасадом до моря, та головна магістраль — вулиця Леніна, що тягнеться від греблі до вершини Табурищанського мису. Спочатку вулиця звалася проспектом Леніна. Колишні лісові масиви перетворили на центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка та мальовничий лісопарк. Вздовж вулиць і на площах було висаджено багато фруктових і декоративних дерев.

Спорудження ГЕС і водосховища вимагало перенести на нові місця деякі населені пункти району, зокрема Новогеоргіївськ. 1961 року селище гідробудівників Кременчукгесбуду, до складу якого ввійшло і давнє село Табурище, та перенесений із зони затоплення Новогеоргіївськ об'єднали в одне місто, яке назвали на честь тодішнього першого керівника СРСР Микити Хрущова — Хрущов, дарма що за кілька років до цього в СРСР почала діяти прийнята з ініціативи самого ж М.Хрущова заборона називати міста іменами живих керівників держави. Вдруге відвідавши влітку 1962 року нове місто, Хрущов дав прочухана за це місцевим керівникам, і наступного ж дня радянські газети вийшли з інформацією про те, що Перший секретар ЦК КПРС М.С.Хрущов відвідав місто КремГЕС. Так місто і називалося до 1969 року, коли його перейменували на Світловодськ.

Кількість населення міста сягала тоді майже 35 тис. чоловік. Генеральний план забудови Світловодська тих часів, складений Харківським філіалом державного Інституту проектування міст, передбачав, що у 1980 році місто матиме вже 100 тис. жителів, і на початку 1970-х збиралися навіть прокладати тролейбусну лінію.

У 1956 році на будівництві Кременчуцької ГЕС побував видатний кінорежисер і письменник Олександр Довженко, а через два роки тут знімались окремі кадри «Поеми про море». Перед зодчими ГЕС виступали письменники О. Гончар, О. Корнійчук, А. Малишко, В. Василевська та інші. Влітку 1957 року тут гостював відомий поет Павло Тичина.

[ред.] З історії Новогеоргіївська

1615р. польська адміністрація при впадінні річки Тясмину до Дніпра заснувала укріплене містечко Крилів, що мало стратегічне положення, контролюючи переправи через обидві річки. В цих краях відбувалися часті бої козаків, поляків і татар; зокрема під час козацького повстання 1625р. козаки під проводом М.Жмайла билися біля Крилова з поляками, 1662 — війська Юрія Хмельницького з росіянами. У 19 ст. це було заштатне містечко Олександрійського пов. Херсонської губернії; 1822р. перейменоване на Новогеоргіївськ; 1845-53рр. в Новогеоргіївську служив унтер-офіцером кірасирського полку російський поет А.Фет ^[1]. 1897р. — 11 600 жит., 1926р. — 5100 жит..

[ред.] Промисловість

Завод чистих металів ^[2], комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, радіозавод, об'єднання "Дніпроенергобудпром" (завод конструкцій швидкомонтовних будівель + завод металоконструкцій), завод «Скло»^[3], завод «Світловодський фарфор», меблева фабрика, маслосиркомбінат ^[4] (входить до корпорації "Клуб сиру") та ін..

[ред.] Освіта

Світловодський технікум радіоелектронного приладобудування, 10 загальноосвітніх шкіл, 2 школи-інтернати, художня та музична школи.

[ред.] Населення

[ред.] Кількість

Рік	Кількість населення
1970	34 тис.
1975	49,4 тис.[5]
1989	56 тис.[6]
2001	50 тис.[7]

[ред.] Етнічний склад

За переписом населення у 2001 році^[8] у Світловодську проживало

• 41,7 тис. українців (83,6%);
• 7,4 тис. росіян (14,8%);
• 0,3 тис. білорусів (0,6%);
• 0,1 тис. молдаван (0,2%).

[ред.] Відомі земляки

• Космонавт Юрій Маленченко

[ред.] Джерела

• Сайт міста (укр)
• Світловодський Інформаційно-ресурсний центр (укр)
• Про Світловодськ на сайті Українсько-американської програми партнерства громад (укр)
• Інтернет-видання "Світловодськ" (укр/рос)
• Фотогалерея Світловодська (рос)
• Фотографії Світловодська (рос)
• Місце зі спогадів сина Хрущова, де є про відвідини міста Хрущовим і його реакцію на назву міста його ім'ям (рос.)
• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

[ред.] Посилання

п • о • р   Населені пункти Світловодської міської ради
Міста:	Світловодськ
Смт:	Власівка

п • о • р   Міста і смт Кіровоградської області
Міста:	Бобринець · Гайворон · Долинська · Знам'янка · Кіровоград · Мала Виска · Новомиргород · Новоукраїнка · Олександрія · Помічна · Світловодськ · Ульяновка
Смт:	Балахівка · Вільшанка · Власівка · Голованівськ · Димитрове · Добровеличківка · Єлизаветградка · Завалля · Знам'янка Друга · Капітанівка · Компаніївка · Лісове · Молодіжне · Нова Прага · Новгородка · Нове · Новоархангельськ · Олександрівка · Онуфріївка · Павлиш · Пантаївка · Петрове · Побузьке · Приютівка · Салькове · Смоліне · Устинівка

п • о • р Кіровоградська область
Райони:	Бобринецький • Вільшанський • Гайворонський • Голованівський • Добровеличківський • Долинський • Знам'янський • Кіровоградський • Компаніївський • Маловисківський • Новгородківський • Новоархангельський • Новомиргородський • Новоукраїнський • Олександрівський • Олександрійський • Онуфріївський • Петрівський • Світловодський • Ульяновський • Устинівський
Міста обласного значення:	Знам'янка • Кіровоград • Олександрія • Світловодськ

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.