Тріатлон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тріатлон — олімпійський вид спорту, який включає у себе три складові: плавання, їзду на велосипеді та біг.

Плавання
Велогонка
Біг

Існує кілька видів тріатлону:

  • Суперспринт: плавання — 300 м, велогонка — 8 км та біг — 2 км
  • Короткі дистанції (спринт): плавання — 750 м, велогонка — 20 км та крос — 5 км;
  • Міжнародний чи Олімпійський: плавання — 1500 м, велогонка — 40 км та біг — 10 км;
  • «Напівзалізна людина»: плавання — 1,9 км, велогонка — 90 км та біг — 21 км;
  • «Залізна людина» (англ. Ironman): плавання — 3,8 км, велогонка — 180 км та біг — 42 км (марафонська дистанція);

Історія[ред.ред. код]

Походження назви[ред.ред. код]

Слово «тріатлон» походить від грецького τρεις (три) та αθλος (змагання).

Олімпійський вид спорту[ред.ред. код]

У 1994 році під час чергової сесії МОК в Парижі було оголошено про включення тріатлону до програми Олімпійських ігор. Президент МОК процитував слова Кубертена, сказані ним ще у 1875 році: «Нам потрібний вид спорту, який скомпонував би плавання, їзду на велосипеді і біг, популярні сучасні динамічні види спорту, щоб завдяки їм відчувати олімпійський дух чесної гри, вправність та пристрасть».

Рухалися до цієї мети поступово. Прихильники здорового способу життя вважали, що найлегший і найдешевший спосіб застерегти себе від проблем зі здоров'ям — це почати бігати. Особливо біг для здоров'я став популярним у Новій Зеландії та Америці.

У 1971 році колишній член всеамериканської студентської команди Джек Джонстон у віці 35 років, щоб набути колишню юнацьку стрункість і легкість у рухах став учасником любительських бігових стартів, які проходили на околицях Сан-Дієго. В1973 році Джек взяв участь у старті оригінального формату під назвою «День народження Дейва Пейна», який уже другий рік проводив 51-річний рятівник, розпочинаючи змагання з бігу на 4,5 км та завершуючи його короткою плавальною дистанцією (близько 250 м). Серед більше ніж 100 учасників Джонстон фінішував 12-м. Це було для нього великим сюрпризом, оскільки в більшості стартів він знаходився у списках наприкінці протоколу. Колишній плавець вирішив організувати змагання в подібному форматі, але збільшивши при цьому плавальну дистанцію. "Цікаво, як багато бігунів вміють плавати так, як я вмію бігати? — подумав тоді Джек.

Джонстон звернувся в місцевий клуб бігу з проханням, щоб для його «біатлону» знайшли містечко в календарі змагань. Дон Шанахан, у якого також були подібні ідеї, запропонував Джеку включити в змагання ще велоетап. Той охоче погодився, і соратники збагатили календар бігового клубу Сан-Дієго новим стартом, а англійську мову новим словом — triathlon.

25 вересня 1974 року о 17.45 відбувся перший старт з тріатлону. Учасники послідовно долали 5 миль на велосипеді, 6 миль бігом та 500 ярдів плаванням. Запрошувались всі бажаючи з власними велосипедами. Нагороджувались перші п'ять, які фінішували. Переможцем став рятівник Білл Філіпс з результатом 0:55:44.

Д.Джонстон та Д. Шанахан підтримували цей проект майже десять років, до 80-х років.

Чергова неймовірна ідея в невгамовних ентузіастів народилася на вечірці за підсумками щорічної бігової естафети навколо острова Оаху (Гавайські острови, США).На цьому популярному масовому змаганні команди з 5-ти чоловік долали 214 км. Фахівці американських клубів бігу та плавання часто сперечалися на тему, який вид спорту сприяє кращій підготовці. Після того, як старший офіцер флоту США Джон Коллінз повідомив, що кращим спортсменом світу є Едді Меркс, видатний голландський велосипедист за найвищим зафіксованим МПК згідно з публікацією в найпопулярнішому американському спортивному журналі, ним було зроблено висновок, нібито саме велосипедисти найбільш підготовлені атлети.

Щоб визначити, хто ж все-таки сильніший, він запропонував об'єднати разом три відомих на Гаваях марафонські змагання. Коллінз мав на увазі океанські запливи «Бурхливі води Вайкікі» (2,4 милі, або 3,8616 км), велогонка «Навколо Оаху» (180 км) та марафон Гонолулу (42,195 км). Більшість тоді вирішили, що Джек пожартував на вечірці, але він публічно заявив, що наступного року особисто організує подібний старт, підкресливши, що всіх, хто фінішує, можна буде назвати «залізним чоловіком».

«Залізна людина»[ред.ред. код]

П'ятнадцять чоловіків прийняли виклик, і 18 лютого 1978 року стартував перший Iron Man Triathlon. Дванадцять учасників, включаючи самого Коллінза, успішно завершили дистанцію. Першим фінішував Гордон Халлер, водій таксі із Гонолулу. Його результат склав 11 годин, 46 хвилин та 58 секунд. Всі, хто фінішував, отримали в подарунок майку на пам'ять і маленьку фігурку людини із залізних трубочок.

Наступного року штормовий вітер і сильний дощ не дали змоги всім бажаючим взяти участь у другому старті «Залізного чоловіка», в ньому знову стартували 15 атлетів, серед яких була одна жінка, Лінн Лемейр із Бостона, яка фінішувала п'ятою в абсолютному заліку і стала, таким чином, першою Iron Woman в історії гонки. Переможцем був Том Уоррен, хазяїн бару із Сан-Дієго.

Можливо, цим стартом закінчилась би не тільки історія Iron Man, але й розвиток тріатлону взагалі, який хоча й проводився в Сан-Дієго щороку, але залишався маловідомим місцевим змаганням, якби не присутність на двох змаганнях «Залізного чоловіка» журналіста Баррі МакДермонта. Під великим впливом емоцій Баррі написав не просто статтю в травневий номер Sport Illustrated, а маленький літературний шедевр, справжню спортивну сагу, яка викликала серед американців величезну зацікавленість до цих змагань.

Одразу ж приходить популярність до Коллінза, який отримав сотню листів з питаннями про гонку, ним починають цікавитись тележурналісти.

І в лютому 1980 року вся спортивна Америка в режимі он-лайн стежила за сміливцями, які подалися на подолання третього «Залізного чоловіка». У старті взяли участь 106 чоловіків та дві жінки. З результатом 9:24:33 виграв Дейв Скотт, тренер з плавання із Девіса, штат Каліфорнія.

Безліч телерепортажів та публікацій зробили свою справу: новий вид спорту почав свою переможну ходу по планеті. Вісімдесяті роки — справжній бум тріатлону в цілому світі. З'являються групи ентузіастів, які організують змагання з тріатлону на різноманітних дистанціях. У 1981 році відбулися перші старти з тріатлону — у Східній Німеччині, місті Лейпцигу та в голландському місті Пальмірі; в 1982 році — у місті Ніцца (Франція). Зацікавилися тріатлоном і в Радянському Союзі. Влітку 1983 року в Московській області клуб Манжосова проводить свій перший тріатлон за наступною оригінальною формулою: велогонка 60 км, плавання — 0,4 км та 12 км крос.

Чемпіонати в Європі[ред.ред. код]

Перший сучасний тріатлон в Європі відбувся 26 червня 1980 року в чехословацькому місті Пельмені. Це був тріатлон, схожий на олімпійську дистанцію. В 1984-му заявила про свою діяльність Європейська федерація тріатлону (ETU). Через рік після цього вперше було проведено чемпіонат Європи. У травні 1989 року у французькому м. Авіньйон зареєстрвана міжнародна федерація тріатлону (ITU), а в серпні там же проходить перший чемпіонат світу з тріатлону.

Щодо старту «Залізний чоловік» велика зацікавленість широкого кола публіки перетворила його на прибутковий комерційний проект. У 1982 році тріатлон став професійним видом. У США були проведені перші змагання з грошовими призами. 1986 року призовий фонд «Залізного чоловіка» становив $ 100 000. У 1994 році популярність виду стає настільки великою, що спортивна індустрія починає випускати спеціальну продукцію для тріатлону: годинники, одяг та велообладнання. З 1990 року права на Ironman належать міжнародній Корпорації тріатлону (WTC). Сьогодні WTC — це серія із 43 стартів по всьому світу, які збирають тільки зі стартових внесків суму більше ніж 25 млн доларів США.

Компоненти змагання[ред.ред. код]

Плавання[ред.ред. код]

Велогонка[ред.ред. код]

Докладніше: Велосипедні гонки

Біг[ред.ред. код]

Докладніше: Біг

Тріатлон в Україні[ред.ред. код]

Відомі у світі українські тріатлоністи[ред.ред. код]

Чоловіки:

Жінки:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.