Тьєррі Бретон
| Тьєррі Бретон | |
|---|---|
| фр. Thierry Breton | |
_(cropped).jpg) | |
| Народився |
15 січня 1955[1][2] (69 років) XIV округ Парижа, Париж |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція Сенегал[3] |
| Діяльність | інженер, підприємець, політик, підприємець, бізнес-директор |
| Alma mater | ЦентралСупелек, ліцей Людовика Великого і Ельзаська школаd (1972) |
| Знання мов | французька[4][5] |
| Заклад | Гарвардський університет, Groupe Bulld, Lycée Français de New Yorkd, Futuroscoped і Q2931402? |
| Членство | French Academy of Technologiesd |
| Посада | депутат регіональної радиd, міністр фінансів Франціїd, президент і виконавчий директорd, президент і виконавчий директорd, президент[d], президент і виконавчий директорd, Європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг[6] і генеральний директор[d] |
| Партія | Оновити Європу |
| Конфесія | протестантизм |
| Нагороди | |
Тьєррі Бретон (фр. Thierry Breton; нар. 15 січня 1955, Париж) — французький підприємець, політик, європейський комісар з питань внутрішнього ринку та послуг з 1 грудня 2019 р. Міністр економіки, фінансів і промисловості Франції з 2005 до 2007 р. в урядах прем'єр-міністрів Жана-П'єра Рафарена та Домініка де Вільпена за часів президентства Жака Ширака. Був професором Гарвардської школи бізнесу. У приватному секторі обіймав посаду заступника голови та генерального директора «Groupe Bull», голови і генерального директора «Thomson-RCA» (1997–2002), голови і генерального директора «France Télécom» (2002–2005). Почесний голова як «Thomson», так і «France Telecom». Голова правління і генеральний директор міжнародної корпорації з інформаційних технологій «Atos» з 2008 по 2019 р.[7]
Походження та освіта[ред. | ред. код]
Народився в 14-му окрузі Парижа. Його батько був державним службовцем у відомстві, відповідальному за розвиток ядерної енергетики.[8] Середню освіту здобував в «Ельзаській школі» (фр. École alsacienne) Парижа та на підготовчих курсах для Великих шкіл при Ліцеї Людовика Великого.
1979 року здобув ступінь магістра з електротехніки та інформатики в «École Supérieure d'Électricité», а згодом закінчив військовий навчальний заклад «Institut des hautes études de Défense nationale» (IHEDN).[9]
Твори[ред. | ред. код]
Він — автор багатьох книжок про інформаційні технології та економіку і співавтор роману про кіберпростір.
- 1984 : Softwar, The Emergence of Computer Virus as a weapon of mass destruction (укр. Поява комп'ютерних вірусів як зброї масового знищення) (La Guerre douce)), Thierry Breton – Denis Beneich, éd. Robert Laffont, Paris ; (перекладено у 25 країнах).
- 1985 : Vatican III, The emergence of a Word made of information based Communities (укр. Поява «Word» в інформаційних спільнотах), Thierry Breton, éd. Robert Laffont, Paris
- 1987 : Netwar, The Networks War (укр. Війна мереж) (La guerre des réseaux), Thierry Breton, éd. Robert Laffont, Paris
- 1991 : La Dimension invisible, The Emergence of Information Society (укр. Виникнення інформаційного суспільства) (Le défi du temps et de l'information), Thierry Breton, éd. Odile Jacob, Paris
- 1992 : La Fin des illusions, The end of the Geek Age (укр. Кінець доби (комп'ютерних) фанатів), Thierry Breton, Plon, Paris.
- 1993 : Le Télétravail en France, An early description of Teleworking in France, (укр. Первісний опис телеобробки у Франції) Thierry Breton, La Documentation française, Paris.
- 1994 : Le Lièvre et la Tortue, France and The Knowledge Revolution, (укр. Франція і Революція знань) Thierry Breton – Christian Blanc, éd. Plon, Paris.
- 1994 : Les Téléservices en France, An early description of the internet word (укр. Первісний опис текстів в Інтернеті), Thierry Breton, La Documentation française, Paris.
- 2007 : Antidette, How to reduce the over spending and major indebtness of France (укр. Як скоротити перевитрати та основну заборгованість Франції), Thierry Breton, Plon, Paris.
Визнання[ред. | ред. код]
Бретон — офіцер ордена Почесного легіону і командор ордена «За заслуги». Він також є членом клубу «Le Siècle».[10]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- 2010: Кавалер ордена «Wissam Alaouite» (Марокко).
- 2008: Офіцер національного ордена «Légion d'honneur» (Франція).
- 2006: Великий хрест Ордена заслуг (Al Merito de Chile), Чилі.
- 2006: Великий кавалер національного ордена Південного Хреста (Бразилія).
- 2006: Кавалер ордена громадянських заслуг (Іспанія).
- 2004: Командор національного ордена заслуг (ordre national du Mérite) (Франція).[11]
- 2001: Почесний громадянин міста Фошань, провінція Гуандун, КНР.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2015: Премія ім. Максиміліана фон Монжела за видатні дії на користь французько-німецької співпраці, Мюнхен (Німеччина).[12]
- 2012: Стратег року за версією видання «Les Echos»
- 2002: Стратег року за версією «La Tribune»[9]
Особисте життя[ред. | ред. код]
У шлюбі з 1982 р. з журналісткою Ніколь-Валері Баруан. Подружжя має дочку та онуків, які проживають у Берліні. Трохи розмовляє німецькою.[13]
Пограбування[ред. | ред. код]
У липні 2019 р. Тьєррі Бретон зазнав нападу у своєму будинку у 14-му окрузі Парижа, куди пізно вночі увірвалися двоє озброєних чоловіків. В оселі на той момент, окрім самого Тьєррі, були його дружина і водій. Нападники кілька разів ударили кожного з них, після чого замкнули людей у туалеті. Потерпілим вдалося за кілька годин відчинити замкнені двері та викликати поліцію. Зловмисники викрали коштовності, зокрема браслет вартістю близько 40 000 євро, а також близько 1 000 євро готівкою.[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ https://ec.europa.eu/commission/commissioners/sites/comm-cwt2019/files/commissioner_declarations/declaration-of-interests-breton_fr_0.pdf
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ The Commissioners | 2019-2024
- ↑ Atos on Forbes Global 2000 list. Forbes. May 2015. Процитовано 10 грудня 2019.
- ↑ Caroline Chaumont (3 травня 2005), The Rescuer European Voice.
- ↑ а б Biography of Thierry Breton. whoswho.fr/ (French) . 26 березня 2015.
- ↑ Frédéric Saliba, 'Le pouvoir à la table du Siècle', in Stratégies, issue 1365, 14 April 2005, p. 49 [1] [Архівовано 2021-03-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Della Bradshaw (July 11, 2007), French finance minister heads for Harvard Financial Times.
- ↑ Ehrung für Bildungsminister Dr. Ludwig Spaenle und Frankreichs Finanzminister a.D. Thierry Breton. Bayerischer Landtag (German) . Bavarian State Parliament. 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
- ↑ Лаура Каялі (4 грудня 2019 р.), Thierry Breton: High-speed commissioner Politico Europe.
- ↑ У центрі Парижа пограбували та побили екс-міністра економіки, Інтерфакс-Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
|
