Углєша Мрнявчевич
| Углєша Мрнявчевич | |
|---|---|
.JPG) | |
| Народився |
невідомо невідомо |
| Помер |
26 вересня 1371 Мариця, Сербське царство |
| Країна |
 Сербське царство |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | сербська |
| Суспільний стан | аристократія |
| Посада | деспот |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Батько | Мрнява |
| Брати, сестри | Вукашин Мрнявчевич і Гойко Мрнявчевичd |
| У шлюбі з | Єфимія |
 | |
Йован Углєша Мрнявчевич (серб. Јован Угљеша Мрњавчевић; ? — 26 вересня 1371) — сербський шляхтич XIV століття з роду Мрнявчевичів, один із найвпливовіших магнатів Сербського царства. Володів титулом деспота, який отримав від царя Стефана Уроша V, чиїм співправителем був брат Углєші — Вукашин[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Углєша був сином Мрняви, казначея королеви Єлени Анжуйської, дружини короля Сербії Стефана Уроша I. 1346 року, за часів правління царя Стефана Душана, Углєші належав край Травунія[2].
Дружиною Углєші була Єлена (згодом черниця Єфимія), дочка воєводи Войхни — цезаря Драми[3][4]. Цей шлюб зміцнив позиції Углєші[4]. Войхна помер близько 1360 року, а його володіння успрадкував Углєша[5].
1365 року цариця Олена Болгарська дала Углєші титул деспота. Володіння Углєші розташовувалися вздовж річки Струми, а їхній центр був у місті Сере. З 1368 року володіння Углєші перебували в релігійній юрисдикції Константинопольського патріархату. 1371 року він згадується в листі патріарха як правитель Рашки.
Углєша та його брати Вукашин і Гойко брали участь у битві на річці Мариці проти османів, у якій у вересні 1371 року Вукашин та Углєша були вбиті[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ćirković, 2004, pp. 78-79.
- ↑ Književno delo monahinje Jefimije, p. 1
- ↑ Gavrilović, 2006, с. 78-79.
- ↑ а б Fajfric, p. 5
- ↑ Fine, 1994, pp. 364.
- ↑ Ostrogorsky, 1956, с. 481.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ćirković, Sima. The Serbs. — Malden : Blackwell Publishing. — ISBN 9781405142915.
- Dvornik, Francis. The Slavs in European History and Civilization. — New Brunswick, New Jersey : Rutgers University Press, 1962.
- Fine, John V. A. Jr. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1994. — ISBN 0-472-08260-4.
- Gavrilović, Zaga. Women in Serbian politics, diplomacy and art at the beginning of Ottoman rule // Byzantine Style, Religion and Civilization: In Honour of Sir Steven Runciman / Jeffreys, Elizabeth M. — Cambridge University Press, 2006. — С. 72–90. — ISBN 9780521834452.
- Nicol, Donald M. The Reluctant Emperor: A Biography of John Cantacuzene, Byzantine Emperor and Monk, c. 1295-1383. — Cambridge : Cambridge University Press, 1996. — ISBN 9780521522014.
- Ostrogorsky, George. History of the Byzantine State. — Oxford : Basil Blackwell, 1956.
- Pavlikianov, Cyrill. The Medieval Aristocracy on Mount Athos: Philological and Documentary Evidence for the Activity of Byzantine, Georgian and Slav Aristocrats and Eminent Churchmen in the Monasteries of Mount Athos from the 10th to the 15th Century. — Sofia : Center for Slavo-Byzantine Studies, 2001. — ISBN 9789540715957.
- Popović, Tatyana. Prince Marko: The Hero of South Slavic Epics. — New York : Syracuse University Press, 1988. — ISBN 9780815624448.
- Sedlar, Jean W. East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500. — Seattle : University of Washington Press, 1994. — ISBN 9780295800646.
- Soulis, George Christos. The Serbs and Byzantium during the reign of Tsar Stephen Dušan (1331-1355) and his successors. — Washington : Dumbarton Oaks Library and Collection, 1984. — ISBN 9780884021377.
