Устюгов Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Устюгов Сергій Олександрович
Загальна інформація
Громадянство  Росія
Народження 8 квітня 1992(1992-04-08) (32 роки)
Міждуріченський, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Тюменська область, Росія
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Військове звання майор
Спорт
Країна  Росія
Вид спорту лижні перегони
Участь і здобутки
CMNS: Устюгов Сергій Олександрович у Вікісховищі
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений майстер спорту Росії
Представник
Олімпійський комітет Росії Олімпійський комітет Росії
Олімпійські ігри
Золото Пекін 2022 естафета
Військове звання

 Майор

Сергій Олександрович Устюгов (8 квітня 1992(1992-04-08), Міждуріченський, Тюменська область) — російський лижник, дворазовий чемпіон світу 2017 року (у скіатлоні та командному спринті), переможець багатоденних перегонів Тур де Скі 2016—2017, триразовий чемпіон світу серед молоді, п'ятиразовий чемпіон світу серед юніорів[1]. Заслужений майстер спорту Росії (2017). Успішно виступає і в спринтерських, і в дистанційних перегонах.

Є військовослужбовцем військ національної гвардії Російської Федерації, має військове звання «майор».[2]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Сергій Устюгов почав займатися лижними перегонами 2001 року в СДЮШОР з біатлону селища Міждуріченський, перший тренер — Іван Брагін[3][4].

2011 року Сергій Устюгов здобув золоту медаль у спринті на чемпіонаті світу з лижних перегонів серед юніорів в Отепяе (Естонія). 2012 року Сергій Устюгов став чотириразовим переможцем чемпіонату світу серед юніорів в Ерзурумі (Туреччина). Тоді він виграв золото у спринті, перегонах на 10 км, скіатлоні та у складі естафетної команди. 2013 року на першості світу з лижних видів спорту серед юніорів та молоді в Ліберці (Чехія) Сергій Устюгов у категорії до 23 років здобув дві золоті медалі — у перегонах на 15 км вільним стилем та у скіатлоні на 30 км. 2014 року на чемпіонаті з лижних перегонів серед молоді у Валь-ді-Фьємме він виграв золото в індивідуальному спринті[1].

У Кубку світу Устюгов дебютував 6 лютого 2011 року, тоді ж уперше потрапив до десятки найкращих на етапі Кубка світу, в естафеті. Загалом за свою кар'єру він 22 рази (у особистих перегонах) потрапляв на п'єдестал пошани етапів Кубка світу. У доробку Устюгова — п'ятнадцять перемог. Ще шість разів він був другим і сім разів третім. Найкраще досягнення Устюгова в загальному заліку Кубка світу — четверте місце у сезоні 2015—2016 років[1].

На чемпіонаті світу 2013 року у Валь-ді-Фьємме в складі команди став бронзовим призером в естафеті, в особистих перегонах посів 47-ме місце на дистанції 15 км вільним стилем[1].

На подіум на етапах Кубка світу вперше потрапив на етапі в Давосі 15 грудня 2013 року, посівши 3-тє місце у спринті вільним стилем. Наступного місяця виграв етап у чеському Нове Место-на-Мораві у спринті вільним стилем[1].

На Олімпійських іграх 2014 року в Сочі у фіналі особистого спринту, хоч і був одним із головних претендентів на перемогу, посів п'яте місце, впавши у фіналі[1].

У травні 2014 року оголошено, що Сергій Устюгов переходить з дистанційної збірної Росії, якою керував Олег Перевозчиков, до окремої групи збірної Росії під керівництвом швейцарсько-німецького дуету тренерів Рето Бургермайстера та Ізабель Кнауте[5].

У січні 2015 року також разом з Олексієм Пєтуховим переміг у командному спринті на етапі Кубка світу в Отепяе. На етапі в Рибинську посів 2-ге місце в спринті вільним стилем та 3-тє місце в індивідуальних перегонах на 15 км вільним стилем[1].

2016 року посів 3-тє місце за підсумками багатоденних перегонів Тур де Скі 2016. На етапі в Нове-Место виграв срібло та бронзу на дистанції 15 км вільним стилем та естафеті відповідно. У лютому 2016 року на етапі Кубка світу у шведському Фалуні виграв мас-старт на 15 км вільним стилем. У березні 2016 року посів 2-ге місце на багатоденних перегонах «Тур Канади», під час якого потрапив на п'єдестал пошани у п'яти перегонах туру та поступившись лише Мартіну Сундбю[1].

У жовтні 2016 року стало відомо про конфлікт між Бургермайстер-Кнауте та кількома лижниками (зокрема, Сергієм Устюговим, Євгеном Бєловим та Станіславом Волженцевим). Президент Федерації лижних перегонів Росії та головний тренер збірної Росії Олена В'яльбе дозволила лижникам перейти з групи Бургермайстера-Кнауте до групи іншого німецького спеціаліста Маркуса Крамера, у якого тоді вже тренувався Олімпійський чемпіон 2014 року Олександр Легков та низка інших сильних лижників[6].

У січні 2017 року Сергій Устюгов виграв Тур де Скі 2016-2017. На всіх етапах багатоденних перегонів він виступив чудово: виграв 5 перших етапів і на шостому етапі (15 км КС, мас-старт) посів 2-ге місце, поступившись 2,2 с Мартіну Сундбю. Перед останнім сьомим етапом Сергій посідав 7-ме місце і мав 1 хв 12 сек. переваги над найближчим із переслідувачів, норвежцем Мартіном Сундбю. Впевнено провівши останні перегони з підйомом у гору Альп-де-Черміс, Сергій Устюгов зберіг гандикап та виграв Тур. Отже, Устюгов став другим після Олександра Легкова російським лижником, який переміг на Тур де Скі. А ще Сергій Устюгов встановив рекорд із кількості перемог поспіль на етапах одного туру (5). До цього найбільше перегонів туру (4) вигравав норвежець Сундбю[7].

Чемпіонат світу з лижних видів спорту 2017[ред. | ред. код]

23 лютого Сергій завоював срібну медаль в особистому спринті вільним стилем, поступившись лише 26-річному італійцеві Федеріко Пеллегріно[1].

25 лютого Устюгов виграв золоту медаль у скіатлоні 15+15 км. За кілька кілометрів до фінішу Устюгов та Сундбю створили відрив від основної групи. На одному з останніх підйомів Сундбю прискорився, але зламав палицю. Внаслідок цього норвежець відстав від Устюгова на кілька десятків метрів і не зміг поборотися із Сергієм за золото на фініші. Отже, Сергій Устюгов вперше у кар'єрі завоював титул чемпіона світу[8].

26 лютого Сергій виступав у командному спринті класичним стилем разом із дворазовим чемпіоном світу 31-річним Микитою Крюковим. На останньому етапі за Росію біг Устюгов. За 30 секунд до фінішу він йшов четвертим після норвежця Еміля Іверсена, фіна Ійво Нісканена та чемпіона світу 2017 року в особистому спринті італійця Федеріко Пеллегріно. Норвежець та фін йшли попереду, а російський та італійський лижники дещо відставали. На викочуванні до стадіону фін упритул під'їхав до норвежця, і під час перебудови на іншу лижню Іверсена спортсмени зіштовхнулися. Обидва лижники впали, норвежець зламав палицю, а Пеллегріно та Устюгов об'їхали суперників, що впали. На фініші Сергій потужно прискорився й упевнено виграв золото, випередивши італійця на 2,14 секунди, третім фінішував Нісканен. Устюгов виграв свою другу золоту медаль на чемпіонаті світу, а Крюков став першим в історії радянського та російського спорту триразовим чемпіоном світу[1].

Наступні перегони чемпіонату, 15 км із роздільного старту класичним стилем, Устюгов пропустив. В естафеті 4×10 км Сергій біг на останньому етапі. Після 3 етапів Росія відставала від Норвегії приблизно на 17 секунд, Устюгов зміг скоротити відставання до 4 секунд, але не зміг поборотися за перемогу, здобувши свою другу медаль в естафетах на чемпіонатах світу[1].

Останніми перегонами чемпіонату був марафон 50 км вільним стилем, який Устюгов, з його слів, біг лише вдруге у кар'єрі. Приблизно за кілометр до фінішу трійця у складі канадця Алекса Гарві, Устюгова та Сундбю відірвалася від основної групи. Після фінішного спурту золото виграв Гарві, Устюгов став другим, а бронзову медаль здобув фін Матті Хейккінен, Сундбю став лише п'ятим[1].

За підсумками всього турніру Сергій Устюгов повторив рекорд норвежців Б'єрна Делі та Петтера Нуртуга за кількістю медалей на одному чемпіонаті світу — 5 медалей (2 золота та 3 срібла)[9]. А ще Сергій зрівнявся за кількістю нагород чемпіонатів світу з Олексієм Прокуроровим (шість медалей).

Родина[ред. | ред. код]

Сергій Устюгов народився в селищі Міждуріченський, він наймолодша дитина в сім'ї, за національністю — мансі[10][11]. Всупереч деяким думкам у пресі, Сергій не є родичем російського біатлоніста Євгена Устюгова.

Дружина — Олена Соболєва, лижниця збірної Росії. 17 січня 2020 року у Сергія та Олени Устюгових народилася дочка Кіра[12].

Результати за кар'єру[ред. | ред. код]

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

 Рік   Вік   15 км 
індивідуальні пер.
 30 км 
 скіатлон 
 50 км 
мас-старт
 Спринт   4 × 10 км 
 естафета 
 Командна першість 
 спринт 
2014 21 5
2022 29 - 8 Золото -

Чемпіонати світу[ред. | ред. код]

  • 7 медалей — (2 золоті, 4 срібні, 1 бронзова)
 Рік   Вік   15 км 
індивідуальні пер.
 30 км 
 скіатлон 
 50 км 
мас-старт
 Спринт   4 × 10 км 
 естафета 
 Командна першість 
 спринт 
2013 20 47 Бронза
2015 22 28 16
2017 24 Золото Срібло Срібло Срібло Золото
2019 26 9 Диск. Срібло
2021 28 5

Кубки світу[ред. | ред. код]

Підсумкові місця в Кубку світу за роками[ред. | ред. код]

 Сезон   Вік  Місце в дисципліні Місце в Скі Тур
Загалом Дистанція Спринт Ю-23 Nordic
Opening
Тур де
Скі
Скі Тур
2020
Фінал
Кубка світу
Скі Тур
Канада
2013 20 55 102 23 Н/Д Н/Д 36 Н/Д
2014 21 11 46 6 Н/Д 5 Н/Д 11 Н/Д
2015 22 26 44 6 2 47 Н/Д Н/Д Н/Д
2016 23 4 5 6 Н/Д 21 3 Н/Д Н/Д 2
2017 24 2 7 5 Н/Д 35 1 Н/Д Н/Д
2018 25 12 10 12 Н/Д 23 НФ Н/Д Н/Д
2019 26 10 17 35 Н/Д 2 Н/Д Н/Д
2020 27 8 8 19 Н/Д 10 2 НФ Н/Д Н/Д
2021 28 39 39 18 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
2022 29 2 3 6 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д

П'єдестали в особистих дисциплінах[ред. | ред. код]

  • 15 перемог — (4 КС, 11 ЕКС)
  • 46 п'єдесталів — (21 КС, 25 ЕКС)
Сезон Дата Місце пров. Перегони Рівень Місце
1 2013–2014 15 грудня 2013  Швейцарія  Давос (Швейцарія) 1,5 км спринт В Кубок світу 3-тє
2 11 січня 2014 Чехія Нове Место (Чехія) 1,6 км спринт В Кубок світу 1-ше
3 2014–2015 23 січня 2015 Росія Рибинськ (Росія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 3-тє
4 24 січня 2015 1,3 км спринт В Кубок світу 2-ге
5 2015–2016 1 січня 2016  Швейцарія  Ленцергайде (Швейцарія) 1,5 км спринт В Етап Кубка світу 2-ге
6 5 січня 2016 Німеччина Оберстдорф (Німеччина) 1,5 км спринт К Етап Кубка світу 2-ге
7 1–10 січня 2016 ШвейцаріяНімеччинаІталія Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 3-тє
8 23 січня 2016 Чехія Нове Место (Чехія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 3-тє
9 14 лютого 2016 Швеція Фалун (Швеція) 15 км мас-старт В Кубок світу 1-ше
10 1 березня 2016 Канада Гатіно (Канада) 1,7 км спринт В Етап кубка світу 1-ше
11 2 березня 2016 17,5 км мас-старт К Етап Кубка світу 3-тє
12 4 березня 2016 Канада Квебек (Канада) 1,7 км спринт В Етап Кубка світу 3-тє
13 5 березня 2016 15 км переслідування В Етап кубка світу 1-ше
14 9 березня 2016 Канада Кенмор (Канада) 15 км + 15 км скіатлон К/В Етап Кубка світу 2-ге
15 1–12 березня 2016 Канада Скі Тур Канада Заг. залік Кубок світу 2-ге
16 2016–2017 3 грудня 2016 Норвегія Ліллегаммер (Норвегія) 10 км індивідуальні В Етап Кубка світу 3-тє
17 11 грудня 2016  Швейцарія  Давос (Швейцарія) 1,6 км спринт В Кубок світу 1-ше
18 31 грудня 2016  Швейцарія  Val Müstair (Швейцарія) 1,5 км спринт В Етап кубка світу 1-ше
19 1 січня 2017 10 км мас-старт К Етап кубка світу 1-ше
20 3 січня 2017 Німеччина Оберстдорф (Німеччина) 10 км + 10 км скіатлон К/В Етап кубка світу 1-ше
21 4 січня 2017 15 км переслідування В Етап кубка світу 1-ше
22 6 січня 2017 Італія Добб'яко (Італія) 10 км індивідуальні В Етап кубка світу 1-ше
23 7 січня 2017 Італія Val di Fiemme (Італія) 15 км мас-старт К Етап Кубка світу 2-ге
24 31 грудня 2016
– 8 січня 2017
ШвейцаріяНімеччинаІталія Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 1-ше
25 18 лютого 2017 Естонія Отепяе (Естонія) 1,6 км спринт В Кубок світу 3-тє
26 8 березня 2017 Норвегія Драммен (Норвегія) 1,2 км спринт К Кубок світу 3-тє
27 2017–2018 2 грудня 2017 Норвегія Ліллегаммер (Норвегія) 1,5 км спринт К Кубок світу 2-ге
28 10 грудня 2017  Швейцарія  Давос (Швейцарія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 2-ге
29 17 грудня 2017 Італія Добб'яко (Італія) 15 км переслідування К Кубок світу 2-ге
30 30 грудня 2017  Швейцарія  Ленцергайде (Швейцарія) 1,5 км спринт В Етап кубка світу 1-ше
31 1 січня 2018 15 км переслідування В Етап Кубка світу 2-ге
32 2018–2019 30 грудня 2018 Італія Добб'яко (Італія) 15 км індивідуальні В Етап Кубка світу 1-ше
33 1 січня 2019  Швейцарія  Val Müstair (Швейцарія) 1,4 км спринт В Етап Кубка світу 3-тє
34 2 січня 2019  Німеччина  Оберстдорф (Німеччина) 15 км мас-старт К Етап Кубка світу 3-тє
35 3 січня 2019 15 км переслідування В Етап Кубка світу 2-ге
36 29 грудня 2018
– 6 січня 2019
ІталіяШвейцаріяНімеччина Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 2-ге
37 2019–2020 15 грудня 2019 Швейцарія Давос (Швейцарія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 2-ге
38 28 грудня 2019 Швейцарія Ленцергайде (Швейцарія) 15 км мас-старт В Етап Кубка світу 1-ше
39 31 грудня 2019 Італія Добб'яко (Італія) 15 км індивідуальні В Етап Кубка світу 1-ше
40 1 січня 2020 15 км переслідування К Етап Кубка світу 2-ге
41 3 січня 2020 Італія Val di Fiemme (Італія) 15 км мас-старт К Етап Кубка світу 2-ге
42 4 січня 2020 1,5 км спринт К Етап Кубка світу 2-ге
43 28 грудня 2019
– 5 січня 2020
ШвейцаріяІталія Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 2-ге
44 2021–2022 28 листопада 2021  Фінляндія  Рука (Фінляндія) 15 км переслідування В Кубок світу 2-ге
45 11 грудня 2021  Швейцарія  Давос (Швейцарія) 1,5 км спринт В Кубок світу 2-ге
46 12 грудня 2021 15 км індивідуальні В Кубок світу 3-тє

П'єдестали в командних дисциплінах[ред. | ред. код]

  • 2 перемоги — (1 Ес, 1 КС)
  • 7 п'єдесталів — (6 Ес, 1 КС)
Сезон Дата Місце пров. Перегони Рівень Місце Тов. по команді
1 2014–2015 18 січня 2015 Естонія Отепяе (Естонія) 6 × 1,5 км командний спринт В Кубок світу 1-ше Пєтухов
2  2015–2016  24 січня 2016 Чехія Нове Место (Чехія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Бєлов / Легков / Червоткін
3  2016–2017  18 грудня 2016 Франція Ла-Клюза (франція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Бєлов / Легков / Червоткін
4  2018–2019  27 січня 2019 Швеція Ульрісегамн (Швеція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Ларков / Большунов / Мельниченко
5  2019–2020  8 грудня 2019 Норвегія Ліллегаммер (Норвегія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 1-ше Якимушкін / Бєлов / Порошкін
6  2020–2021  24 січня 2021 Фінляндія Лахті (Фінляндія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 3-тє Семіков / Якимушкін / Мельниченко
7  2021–2022  5 грудня 2021 Норвегія Ліллегаммер (Норвегія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Терентьєв / Семиков / Мальцев

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Особова сторінка Сергія Устюгова на сайті FIS (англ.).
  2. Насонов, Александр. Глава Росгвардии досрочно присвоил Устюгову и Сориной новые воинские звания за золото ОИ. www.championat.com (рос.). Процитовано 29 березня 2023.
  3. Краснов А. (29.04.2016). Сергей Устюгов: прямая линия с читателями журнала «Лыжный спорт». Журнал «Лыжный Спорт». Процитовано 7 січня 2017.
  4. Краснов А. (08.01.2017). Сергей Устюгов: «Я выиграл этот Тур не только ради себя, но и ради тех ребят, которых от него отстранили». Журнал «Лыжный Спорт». Процитовано 7 січня 2017.
  5. Елена Вяльбе: у меня не было сомнений, идти или нет на второй срок в качестве президента Федерации лыжных гонок России. www.allsportinfo.ru. Процитовано 17 грудня 2016.
  6. Устюгов, Белов и Волженцев перешли к Крамеру. Openski. Процитовано 17 грудня 2016.
  7. Марьянчик Н. (08.01.2017). Русский. Чистый. Первый! Сергей Устюгов — Победитель «Тур де Ски». «Спорт-Экспресс». Процитовано 7 січня 2017.
  8. Российский лыжник Сергей Устюгов победил в скиатлоне на ЧМ (рос.). runews24.ru. Процитовано 26 лютого 2017.
  9. Устюгов повторил рекорд Нортуга и Дэли по количеству медалей на одном чемпионате мира. sports.ru. 08.01.2017. Процитовано 5 березня 2017.
  10. Дарья Щекотова (11.02.2014). В лыжных гонках болеем сегодня за бывшего биатлониста и боксера Сергея Устюгова. Окружная телерадиокомпания «Югра». Процитовано 7 січня 2017.
  11. Карманова Е., Архипова Е. (6.03.2014). Камлание по Олимпиаде. «Аргументы недели».
  12. У Сергея и Елены Устюговых родилась дочь Кира