Біатлон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біатло́н — вид спорту, лижні перегони зі стрільбою.

[ред.] Історія

Сучасний біатлон родом з скандинавських країн. Саме там прикордонні патрулі від нудьги змагалися між собою в швидкості і влучності. Перший своєрідний чемпіонат по такому біатлону пройшов в 1767 році між захисниками меж Швеції і Норвегії. Так і продовжували військові розважатися так само до перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що пройшли в 1924 році. Тоді було вирішено включити в програму прообраз біатлону, правда, тоді він називався «Змагання військових патрулів». У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Проте у зв'язку з анти-воєнними настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані дуже мілітаристськими. Біатлон був відмінений.

І ось, лише в 1958 році мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону. Вже в 1960 році біатлон практично в сучасному вигляді був включений до програми Олімпійських ігор. Тоді ж у в Скво-Веллі (США) був розіграний перший комплект олімпійських медалей у чоловіків. А ось жінки вперше виступили на Олімпійських іграх тільки в 1992 році в Альбервіллі (Франція). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону стала росіянка Анфіса Рєзцова.

Перші олімпійські медалі в спринті були розіграні лише через 20 років, в 1980 році в Лейк-Плесіді (США). Першим олімпійським чемпіоном став Франк Ульріх (Німеччина). А гонка переслідування з'явилася в програмі Олімпійських ігор тільки на Олімпіаді 2002 року в Солт-Лейк-Сіті (США) (до цього розігрувалися медалі тільки на чемпіонатах світу з біатлону). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону в гонці переслідування стала Ольга Пильова. Серед чоловіків Уле Айнер Бйорндален. Мас-старт включили до програми Олімпійських Ігр лише в 2006 році в Туріні. Першою олімпійською чемпіонкою в мас-старті стала Анна-Карін Олоффсон (Швеція). Серед чоловіків — Міхаель Грайс (Німеччина).

[ред.] Спорядження

Відтоді помінялися не тільки правила, але й екіпіровка біатлоністів. Раніше замість дрібнокаліберних гвинтівок спортсмени тягали з собою важкенні карабіни. Дрібнокаліберна гвинтівка, сконструйована спеціально для біатлоністів, яка кріпиться у спортсмена на перев'язі за спиною. Така гвинтівка 22-го калібру важить не менше 3,5 кг Вона оснащена механізмом, блокуючим спусковий гачок, а перезарядка проводиться уручну. Крім того, обойми розраховані тільки на п'ять патронів. Швидкість кулі, випущеної з такої зброї, не має перевищувати 380 метрів в секунду на відстані 1 метру від зрізу ствола. Мінімальна довжина лиж для біатлону повинна бути на 4 см менше, ніж зріст спортсмена, а їх кінці менш заломлені доверху.

Спеціальний костюм скроєний так, щоб підтримувати стабільну температуру тіла спортсмена, і зменшувати опір вітру. Черевики жорсткі, завдяки чому зменшується тиск на кісточку.

[ред.] Види змагань

На сьогоднішній день в біатлоні існує 6 видів змагань. Спринт (для жінок 7,5 км., для чоловіків 10 км.), гонка переслідування (для жінок 10 км., для чоловіків 12,5 км.), мас-старт (для жінок 12,5 км., для чоловіків 15 км.), класична індивідуальна гонка (для жінок 15 км., для чоловіків 20 км.). А також два види командних змагань: естафета (для жінок 4х6 км., для чоловіків 4х 7,5 км.) і змішана естафета.

[ред.] Правила

За кожну незакриту мішень біатлоніст повинен додатково пробігти штрафне коло (150 м), а в індивідуальній гонці за кожну незакриту мішень до часу спортсмена додається одна хвилина. А в естафетних гонках у спортсмена є 3 запасних патрони, якщо не вдається закрити мішені й за допомогою запасних патронів, то за кожну мішень нараховується штрафне коло.

Стрільба в біатлоні починається завжди з положення лежачи, потім слідує стрільба з положення стоячи. У спринті і естафетах тільки два вогневі рубежі, в гонці з переслідуванням, мас-старті й індивідуальній гонці — 4 вогневих рубежі.

За 15 хвилин до старту учасник змагань з біатлону зобов'язаний пройти маркування в спеціальному стартовому містечку. Тут маркуються лижі і перевіряється гвинтівка. У гвинтівки перевіряється мінімальне зусилля на спусковий гачок, необхідне для здійсення пострілу. Воно не повинне бути меншим 500 гр. У кожної команди є дві запасні гвинтівки. Потім перевіряється правильність стартового номера і дотримання правил про рекламу. Видають стартові номери, які спортсмен сам кріпить на стегні. На ноги біатлоністам кріпляться давачі, які замірятимуться час при проходженні контрольних рубежів.

Як правило, в спринті і індивідуальній гонці, спортсмени виходять на старт кожні 30 секунд. Кожен біатлоніст за 10 секунд до початку старту отримує звуковий сигнал, за 5 секунд до старту електронний годинник починає цокати голосно. У перебігу цих п'яти секунд палиці повинні знаходитися за спеціальним обмежувачем руху. При естафеті або мас-старті команду старт починається з пострілу стартогово пістолета.

Після фінішу зброя (вона не повинна бути заряджена) і лижі (повинні бути промарковані) ще раз перевіряються. А біатлоністи відправляються на допінг контроль.

[ред.] Біатлон в Україні

Пам'ятна монета «Біатлон» номіналом 10 гривень присвячена ХVІІІ зимовим Олімпійським іграм у Нагано (Японія), учасницею яких була збірна команда України.

Українські біатлоністи неоднократно здобували медалі на чемпіонатах світу й олімпійський іграх. Серед олімпійських призерів — Валентина Цербе (бронзова медаль на Олімпіаді 1994 року в Ліллехамері), Олена Петрова (срібна медаль Олімпіади 1998 року в Нагано) , Лілія Єфремова (бронзова медаль Олімпіади 2006 року в Турині). Неодноразова чемпіонка світу — Олена Зубрилова зараз виступає за Білорусію).

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті. Див.

Біатлон

Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!