Тюменська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тюменська область
Тюменская область
Flag of Tyumen Oblast.svg Coat of arms of Tyumen Oblast.png
Прапор Тюменської області Герб Тюменської області
Тюменська область на карті Росії
Тюменська область на карті Росії
Обласний центр Тюмень
Площа

- Усього
- % водн. пов.

3-я

1 464 200 км²
1,4

Населення

- Усього
- Густота

11-а

3 323 100 (2006)
2,3 осіб/км²

Федеральний округ Уральський
Економічний район Західно-Сибірський
Автомобільний код {{{CadNo}}}
Часовий пояс MSK+2 (UTC+6)

Тюме́нська о́бласть (рос. Тюме́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр — м. Тюмень.

Межує із Красноярським краєм, Томською, Омською, Курганською, Свердловською областями, Республікою Комі, Ненецьким автономним округом, а також з Північно-Казахстанською областю Казахстану.

Утворено 14 серпня 1944.

Географічні характеристики[ред.ред. код]

Тюменська область за територією займає 3 місце по Росії, поступаючись лише Якутії і Красноярському краю і 1 місце серед 9 регіонів Західного Сибіру. Область займає більшу частину Західно-Сибірської рівнини і фактично ділить територію Росії на дві великі частини: західніше — Урал і Європейська частина країни, східніше — азіатська: Сибір і Далекий Схід.

Область має екстремальні природно-кліматичні умови на більшій частині території — 90 % її віднесено до районів Крайньої Півночі або прирівняно до них.

Найбільші річки області — Об і Іртиш — мають судноплавне значення. Велика частина території (43 млн га) покрита лісами.

Часовий пояс[ред.ред. код]

Тюменська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC складає +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Населення[ред.ред. код]

По населенню область займає 11 місце по Росії (3323,3 тис. осіб в 2006) і лідирує серед регіонів Західного Сибіру. По щільності населення (2,3 осіб/км²) — 75 місце по Росії й 3 — серед регіонів Західного Сибіру, а за рівнем урбанізації (78,6 %) — 18 місце по Росії й 4 серед регіонів Західного Сибіру (2005).

Згідно із Всеросійським переписом населення 2002 року, національний склад населення області був наступним:

Народ Чисельність, 2002, % (*)
Росіяни 71,6 %
Татари 7,4 %
Українці 6,5 %
Башкири 1,4 %
Азербайджанці 1,3 %
Чуваші 0,9 %
Ненці 0,86 %
Німці 0,83 %
Ханти 0,82 %
Казахи 0,57 %
Молдавани 0,55 %
Вірмени 0,45 %

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

На території Тюменської області як суб'єкта РФ розташовані Ханти-Мансійський і Ямало-Ненецький автономні округи (які також отримали статус повноправних суб'єктів Російської Федерації в 1993 році).

Згідно з ухвалою Конституційного суду РФ, територія і населення Тюменської області єдині, органи державної влади формуються всім населенням області відповідно до федеральних законів і договорів.

Керівництво Тюменської області наполягає на необхідності злиття трьох суб'єктів в один.

Муніципальні утвори Тюменської області (без автономних округів)[ред.ред. код]

Населені пункти (без автономних округів)[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Тюмень 549,9 Викулово 7,0 (2003)
Тобольськ 100,0 Ярково 7,0 (2003)
Ішим 64,3 Нижня Тавда 6,8 (2003)
Ялуторовськ 36,8 Каскара 6,3 (2003)
Заводоуковськ 24,9 Казанське 5,9 (2003)
Боровський 16,2 Аромашево 5,6 (2003)
Голишманово 14,4 Тармани 5,5 (2003)
Вінзіли 12,1 Велике Сорокино 5,5 (2003)
Богандинський 10,1 Упорово 5,3 (2003)
Омутинське 9,7 (2003) Бердюж'є 5,3 (2003)
Абатське 8,2 (2003) Антіпіно 5,2 (2003)
Ісетське 7,2 (2003) Туртас 5,1 (2003)

Природні ресурси[ред.ред. код]

В Тюменській області зосереджена основна частина запасів нафти і газу Росії. Загальний обсяг пошуковий-розвідувального буріння перевищив 45 млн м. Видобуток нафти зосереджена в середньому Приоб'ї. Газ видобувається переважно в північних районах. Крупні родовища нафти — Самотлорське, Холмогорське, Красноленінське, Федоровське, газу — Уренгойське, Медвеж'є, Ямбургське. Глибина залягання від 700 м до 4 км. Проводиться видобуток торфу, сапропелів, кварцових пісків, вапняків. Розвідано близько 400 родовищ сировини для виробництва будівельних матеріалів. Рудні корисні копалини і коштовні камені відкриті на східному схилі Приполярного і Полярного Уралу.

Область багата запасами прісної води, які представлені крупними річками, — Об, Іртиш, Тобол, озерами (650 тис.) — Чорне (224 км²), Великий Уват(179 км²) і ін., підземними водами, в яких міститься більше половини російських запасів йоду (30 млг/л) і брому (40—50 млг/л).

За лісовими ресурсами область займає третє місце в Російській Федерації (після Красноярського краю і Іркутської області). Загальний запас деревини оцінюється в 5,4 млрд м³.

Основні галузі промисловості[ред.ред. код]

За обсягом виробленої промислової продукції область займає 1 місце в Росії. Основною галуззю спеціалізації є паливна промисловість, частка якої становить 86,4 % обсягу промислового виробництва області. Значна частина нафти (64 %) і газу (91 %) Росії здобувається в Тюменській області. За 2003 р. здобуто 283 млн т нафти і газового конденсату, 564 млрд м³ природного газу.

Переробка вуглеводневої сировини здійснюється заводами в м. Губкинському, Муравленко, Сургуті; Бєлозерським і Южно-Балицьким ГПЗ. Найбільший нафтопереробний комбінат країни розташований в Тобольську. У його склад входять декілька могутніх виробництв з переробки нафти і газу.

Коефіцієнт спеціалізації (душового виробництва) по нафті — 30, по газу — 41.

Значний розвиток отримала електроенергетика — 7,2 %, Сургутські ГРЕС-1 і ГРЕС-2, а також Нижнєвартовська ГРЕС є найбільшими виробниками електроенергії в Росії, що працюють на попутному газі і що забезпечують електроенергією нафтогазовий комплекс ХМАО.

Основна спрямованість підприємств машинобудування (3,6 %): геологорозвідувальне, нафтопереробне устаткування нафтопромислу, тракторні причепи, деревообробні верстати. Головні підприємства: Тюменський акумуляторний завод, Тюменські моторостроітелі, ВАТ "Нєфтємаш".

У хімічній і нафтохімічній промисловості здійснюється випуск бутадієна, синтетичних смол, поліетиленових труб. Проводиться біля третини об'ємів зрідженого побутового газу.

Лісохімічний комплекс представлений в основному лісозаготівельною і деревообробною галузями промисловості. Значну частину деревини поки вивозять з підрайону в необробленому вигляді (круглий ліс, рудстойка, дрова). Таким чином, наявні в Тюменській області запаси нафти і газу створили передумови для розвитку не тільки могутньої нафтогазової промисловості, але і визначають розвиток інших галузей.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Область вирізняється суворими природно-кліматичними умовами, 90 % території віднесено до районів Крайньої Півночі або прирівняно до них. Лише 3 % території області займають сільськогосподарські угіддя. Сприятливіші кліматичні умови півдня дозволяють вирощувати зерно, картоплю, овочі, грубі і соковиті корми, наявність великих площ сінокосів і пасовищ створює сприятливі умови для молочно-м'ясного тваринництва. Тут виробляється близько 80 % сільськогосподарській продукції області. Сільськогосподарські організації автономних округів спеціалізуються на виробництві молока, яєць, овочів захищеного ґрунту. Розвинені традиційні для корінних народів Півночі промисли — оленярство і рибальство.

Джерела[ред.ред. код]