Усугумо (1928)
| «Усугумо» | ||
|---|---|---|
| 薄雲 | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Фубукі» | |
| Держава прапора |  Японія
| |
| Належність | 
| |
| Корабельня | верф Ishikawajima в Токіо | |
| Замовлено | 1923 фінансовий рік | |
| Закладено | 21 жовтня 1926 | |
| Спущено на воду | 26 грудня 1927 | |
| Введено в експлуатацію | 26 липня 1928 | |
| На службі | 1928—1944 | |
| Загибель | 5 липня 1944 потоплений у Охотському морі | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1750 | |
| Довжина | 118,4 м | |
| Ширина | 10,4 м | |
| Осадка | 3,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 4 парові котли | |
| Потужність | 50 000 к.с. (37 МВт) | |
| Швидкість | 38 вузлів | |
| Дальність плавання | 5000 миль (9300 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | 219 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат Тип 3 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 9 (3х3) × 610-мм торпедних апаратів (18 торпед)
18 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 2 × 13-мм зенітних кулемети | |
Усугумо (Usugumo, яп. 薄雲) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Корабель, який став сьомим серед есмінців типу «Фубукі», спорудили 1928 року на верфі Ishikawajima в Токіо.
Напередодні вступу Японії до Другої світової війни «Усугумо» належав до 12-ї дивізії ескадрених міноносців. Втім, 15 серпня 1940-го есмінець зазнав серйозних пошкоджень, підірвавшись на міні біля узбережжя Південного Китаю, після чого до літа 1942-го проходив ремонт у Майдзуру, а тому не зміг взяти участь у бойових діях початкового періоду (12-та дивізія діяла у Південно-Східній Азії, а на початку березня 1942-го була розформована).
З 20 липня 1942-го «Усугумо» підпорядкували П'ятому флоту, який відповідав за операції в північній зоні (Алеутські та Курильські острови, Хоккайдо, Сахалін). 5—6 серпня есмінець пройшов до Омінато (важлива база ВМФ на північному завершенні Хонсю), після чого взявся за патрульно-ескортну службу, супроводжуючи конвої до Парамуширу і Шумшу та назад.
14—15 жовтня 1942-го «Усугумо» супроводив переобладнаний гідроавіаносець «Кімікава-Мару» з Омінато до Йокосуки, а 21 жовтня вирушив з ним у транспортний рейс до Киски та Атту (зайняті японцями влітку 1942-го острови на заході Алеутів), з якого кораблі прибули 13 листопада до Парамуширу.[1] В наступні місяці «Усугумо» здійснив низку виходів з Парамуширу до Алеутських островів, зокрема виконав транспортні рейси до Атту (6—9 грудня 1942, 28—31 січня 1943) та супроводжував конвої до Киски (23—30 грудня 1942, 11—27 січня 1943).
З 10 по 26 лютого 1943-го «Усугумо» пройшов ремонт у Куре, а 28 лютого прибув до Омінато й відновив патрульно-ескортну службу. З 7 по 13 березня «Усугумо» разом зі ще 5 есмінцями супроводжували 2 важкі та 2 легкі крейсери, які прикривали легкий крейсер та два транспорти, що 10 березня доставили припаси на Атту. 23 березня «Усугумо» вийшов з Парамуширу для супроводу тихохідного транспорту «Санко-Мару», разом з ним становлячи першу групу конвою, що мав за пункт призначення Атту. 26 березня друга та третя групи конвою зустрілись із американським з'єднанням та провели з ним безрезультатний бій біля Командорських островів, у якому «Усугумо» не брав участі. У підсумку транспортна операція була скасована і 28 березня кораблі повернулись на Парамушир.[2] 2 та 8 квітня «Усугумо» пробував вийти у транспортні рейси з Парамуширу до Атту, проте їх довелось скасувати через погану погоду.
З 16 квітня по 10 травня 1943-го есмінець пройшов у Омінато черговий ремонт. 11 травня американці розпочали операцію взяття Атту під контроль, після чого 12 травня «Усугумо» вийшов з Омінато для зустрічі з важким крейсером «Мая» (до того перебував на Шумшу). Втім, для висадки на Атту залучили великі сили й 15 травня крейсер у супроводі «Усугумо» повернувся на Курили до Парамуширу.
У липні 1943-го «Усугумо» залучили до операції з евакуації гарнізону Киски. З 7 по 17 липня призначений для цього загін (який в цілому нараховував 2 легкі крейсери та 11 есмінців) перебував у морі, проте не зміг виконати завдання через погану погоду. У період з 22 по 31 липня відбулась друга спроба того ж загону (втім, один з есмінців довелось відіслати з півдороги на Парамушир через зіткнення). Цього разу 29 липня вдалось зняти з Киски гарнізон і доставити його на Курильські острови, причому «Усугумо» прийняв на борт майже п'ять сотень бійців.
З 25 листопада 1943 по 1 лютого 1944 «Усугумо» пройшов ремонт у Куре, під час якого, зокрема, з корабля зняли одну установку головного калібру та додали три строєні й одну спарену установки 25-мм зенітних автоматів. 7—9 лютого 1944-го есмінець супроводив важкий крейсер «Наті» з Токійської затоки до Омінато, після чого повернувся до патрульно-ескортної служби у північній зоні (відомо, що навесні він супроводжував конвої до островів Мацува та Уруп). З кінця травня по кінець червня 1944-го «Усугумо» пройшов ремонт і модернізацію в Омінато та Куре.
2 липня 1944-го «Усугумо» вийшов з порту Отару (обернене до Японського моря узбережжя острова Хоккайдо) для супроводу на Курильські острови конвою KI-504. 5 (за іншими даними — 7) липня в південній частині Охотського моря, за дві з половиною сотні кілометрів на північний захід від Урупа, есмінець був торпедований та потоплений американським підводним човном «Скейт», який випустив по ньому три торпеди й досягнув двох влучань. Загинуло 267 осіб, що перебували на борту, ще 49 вдалось урятувати.[3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Japanese Auxiliary Seaplane Tenders. www.combinedfleet.com. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Skate (SS-305) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 27 листопада 2021.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||