Сахалін
| Сахалін рос. Сахалин |
||||
| Карта | ||||
|---|---|---|---|---|
.PNG) |
||||
| Координати | 50°51′ пн. ш. 143°08′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 143.133° сх. д.Координати: 50°51′ пн. ш. 143°08′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 143.133° сх. д. | |||
| Площа | 76600 км² | |||
| Найвища точка | 1609 м | |||
| Країна |  Росія |
|||
| Адм. одиниця | Сахалінська | |||
| Населення (2010) | 493000 | |||
  Сахалін
|
||||
Сахалі́н (яп. 樺太 — карафуто) — острів біля східних берегів Азії, на Далекому Сході Російської Федерації; омивається Охотським і Японським морями; 76 400 км². Разом з Курильськими островами складає Сахалінську область Росії. (87 100 км²).
Зміст |
Природа [ред.]
Ландшафт переважно гористий, По острову проходить два паралельні хребти, що піднімаються до 1525 м і мають довжину 650 км. Клімат — помірно холодний, мусонний (температура липня: +12…+15 °C., січня: −10…-20 °C., 400–750 мм атмосферичних опадів), восени трапляються тайфуни з ураганними вітрами і зливами.
Для більшої частини Сахаліну характерна тайгово-сибірська фауна, трохи збіднена в порівнянні з материком внаслідок острівного положення, 60 % площі острову займають ліси. Водяться ведмідь, лисиця, росомаха, соболь, вивірка, бурундук, північний олень, кабарга й ін. На прибережних скелях — «пташині базари» кайр, топориків, бакланів й ін. Біля берегів зустрічаються морські ссавці: сивуч, калан, морський котик. У ріки на нерест заходять прохідні лососеві риби.
Історія [ред.]
В древності Сахалін населяли племена айнів, нивхів і евенків, які сьогодні малочисельні. Першим із європейських дослідників, Сахалін відвідав голландець де Фріз у 1643 році. У 1643–1646 роках Сахалін відвідали учасники походу В. Д. Пояркова. У кінці 18 століття Сахалін відвідав французький мореплавець Жан Лаперуз, а на початку 19 століття — російський адмірал Іван Крузенштерн.
У 1809–1810 роках японський дослідник Мамія Ріндзо відкрив, що Сахалін є островом не сполучається з материком, а роз'єднаний протокою. Експедиція Г. І. Невельського в 1848–1849 роках підтвердила це відкриття.
За Симодськомим трактатом (1855 р.) між Росією і Японією Сахалін був визнаний їх спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської Імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.
1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острову стала володінням Японії. З поразкою Японії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.
Суспільство та економіка [ред.]
- Докладніше у статті Сахалінська область
З 1920-х років острів інтенсивно освоюється та заселяється: у 1926 року населення північного Сахаліну становило 11 000 мешканців, 1959 (разом з дуже рідко заселеними Курильськими островами) — 649 000, 1970–615 000 (у тому ч. 78 % у містах).
Головний центр — Южно-Сахалінськ. За переписом 1970 українці становили 38 000 (6,3 % всього населення), серед яких 11 100 подало українську мову як свою рідну, а крім того, 6 900 нею вільно володіло.
Економіка заснована на молочному тваринництві і вирощуванні бобових, ячменю, вівса і цукрового буряка. На півдні, де трохи тепліше, також вирощують пшеницю, рис, ловлять рибу, є нафторозробки і добувається вугілля.
Топоніми Сахаліну [ред.]
|
Гори:
Низовини: Озера: Річки: |
Протоки: Перешийки: Миси та півострови:
Затоки: |
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Посилання [ред.]
- Київська Русь (Сахалін)
- Українці на Сахаліні — сайт Миколи Засенко
- Остров Сахалин(рос.)
- Япония, Сахалин, Курилы(рос.)
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
