Ферруччо Ново
 | ||||||||||
 | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 22 березня 1897 | |||||||||
| Турин, Італія | ||||||||||
| Смерть | 8 квітня 1974 (77 років) | |||||||||
| Лаїгуелья, Італія | ||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія
| |||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||
| 1913-? |  «Торіно»
| |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||
| ||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||
Ферруччо Ново (італ. Ferruccio Novo, нар. 22 березня 1897, Турин — пом. 8 квітня 1974, Лаїгуелья) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, футбольний тренер та функціонер. Був тривалий час президентом «Торіно» (1939—1953), також працював зі збірною Італії (1949—1950).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 березня 1897 року в місті Турин. Виступав за резервну команду «Торіно», проте зіграти до високому рівні не зумів.
Став відомий громадськості у 1939 році, коли був призначений наступником Джованні Баттіста Куніберті на посаді президента футбольного клубу «Торіно»[1]. За час свого 14-річного президентства в «Торіно» він створив сильну і майже непереможну команду, яка досягла великих успіхів, вона відома як «Гранде Торіно»[2]. Одним з ключових гравців був півзахисник Ромео Менті, якого Ново в 1941 році запросив з «Фіорентини». Він також відіграв значну роль у підписанні захисника Альдо Балларіна, півзахисника Еціо Лоїка і нападника Валентіно Маццоли.
Ця команда в 1943—1949 роках п'ять разів поспіль виграла чемпіонат Італії. 4 травня 1949 року майже весь склад цієї команди загинув в авіакатастрофі, яка увійшла в історію як трагедія в Суперга.
27 лютого 1949 року Ново очолив збірну Італії, яку готував до чемпіонату світу 1950[3]. Команда автоматично кваліфікувалася на турнір як чинний чемпіон. Він викликав в збірну зокрема воротаря Лучидіо Сентіменті, захисника Освальдо Фатторі, півзахисників Карло Анновацці і Карло Паролу і нападника Джамп'єро Боніперті.
Турнір пройшов для Італії невдало, перший матч проти Швеції закінчився поразкою з рахунком 3:2. Перемога над Парагваєм не принесла вихід в наступний раунд, оскільки шведи зіграли внічию з Парагваєм. Після закінчення турніру Ново покинув пост тренера.
Помер 8 квітня 1974 року на 78-му році життя у місті Лаїгуелья.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ L' artefice del Grande Torino — Ferruccio Novo. Архів оригіналу за 13 листопада 2008. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ Turins Träume zerschellten am Berg. Архів оригіналу за 3 грудня 2005. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ Italian National Team Coaches. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 7 серпня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ферруччо Ново на сайті transfermarkt.com (англ.)
|
| |||||||
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
