Турин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Турин
Torino
Turin coat of arms.svg 
Країна Італія Італія
Регіон Regione-Piemonte-Stemma.svg П'ємонт 

Провінція

Provincia di Torino-Stemma.svg Турин 
Код ISTAT 001272
Поштові індекси 10100
Телефонний код 011
Координати 45°04′00″ пн. ш. 7°42′00″ сх. д. / 45.06667° пн. ш. 7.70000° сх. д. / 45.06667; 7.70000Координати: 45°04′00″ пн. ш. 7°42′00″ сх. д. / 45.06667° пн. ш. 7.70000° сх. д. / 45.06667; 7.70000
Висота 239 м.н.р.м.
Площа 130,17 км²
Населення 872 091 - (31-12-2012)
Густота 6699,63 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Piemonte.svg 
Влада
Мер Piero Fassino (16/05/2011)
Телефон 011 4423010 - 011 4423014
Ел. пошта urp@comune.torino.it
Офіційна сторінка 

Тури́н (італ. Torino; п'єм. Turin) — велике індустріальне місто, діловий та культурний центр на північному заході Італії, столиця області П'ємонт та провінції Турин. Розташований в Альпах на західному березі ріки По. Населення становить 909 538 осіб (2009)[1], в агломерації проживає 1,7 млн мешканців.
Щорічний фестиваль відбувається 24 червня. Покровитель — Іван Хреститель (San Giovanni Battista). Місто відоме Туринською плащаницею, футбольними клубами «Ювентус» та «Торіно». Тут розташовані головні офіси автомобільних компаній ФІАТ, Lancia та Alfa Romeo. У 2006 році в Турині відбулися ХХ зимові Олімпійські ігри.

Площа Сан Карло.

Історія[ред.ред. код]

мапа Турину 1706 р.

Назва міста походить від кельтського слова «Тау», яке означає гори. Турин є столицею області П'ємонт, яка славиться своєю прекрасною кухнею і винами. З 1574 року столиця регіону, яким володіла сабаудська династія від XI століття.

Столичність міста[ред.ред. код]

Залишки Палатинської брами доби римлян.

Турин обрали столицею свого перебування у 1548 р. герцоги Савойські, що перебралися сюди з Шамбері. Через декілька десятиліть тут був закладений і Королівський палац. Наприкінці 16 століття з Шамбері в нову столицю перевезли і Плацаницю, релігійну Реліквію, що відома відтепер як Туринська.

Герцог Еммануїл Філіберт відновив Туринський університет( заснований ще у 1404 році), шо був скасований.

Столиця Сардинського королівства[ред.ред. код]

Розквіт міста почався у 18 столітті, коли воно стало столицею Сардинського королівства. Новоспечені сардинські королі бажали мати палаци, площі в столиці як в Парижі і мисливські замки в передмістях. Прикладом слугував Версаль. Але була узята лише ідея ( палац в Версалі не копіювали, як в німецьких князівствах ) , а втілення ідеї йшло за власними формами.

Блиск столиці надавали запрошені уславлені митці. Саме тут в Колорівському театрі працював драматург Карло Гольдоні. Головним архітектором призначили Філіппо Ювара ( 1685-1735 ). Він випрямляв криві вулиці і планував широкі нові, що почало вигідно відрізняти Турин від багатьох хаотично забудованих, середньовічних міст Італії. Місто отримало «європейськість», регулярність і стало обов'язковим пунктом для гранд-турів аристократичних мандрівників з Франції та Англії.

За декілька кілометрів від міста розташована заміська резиденція монархів з родини Савойських Ступініджі.

Бароковий центр Італії[ред.ред. код]

Арх. Г. Гваріні, палац Каріньяно

Турин був одним з барокових центрів Італії. Саме тут працювали відомі архітектори доби бароко Гваріно Гваріні ( 1624-1683 ) та Філіппо Ювара, споруди якого все більше набували форм класицизму. Палац Каріньяно та купол каплиці Сан Синдоне Гваріні, мисливський замок Ступініджі та церква Суперга увійдуть у всі енциклопедії світу, на століття стануть туристськими об'єктами.

Недовга столиця об'єднаної Італії[ред.ред. код]

Турин був захоплений вояками Наполеона,що перебували тут 14 років, але «європейськість» міста лише набула масштабу. В місті фортечні мури зруйнували, але продовжилось будівництво, через річку По перекинули новий міст. Після відновлення монархії в місті розпланували нову площу Віктора Еммануїла І на зразок Вандомської площі в Парижі ( війна з Наполеоном не перешкоджала переймати краще у нещодавніх ворогів ). Королем реформатором став Карл Адьберт, що сприяв економічному піднесенню міста та надав державі нову конституцію. Прогресивні тенденції підтримав прем'єр міністр Камілло Кавур вже при новому королі, яким був Віктор-Емманіїл ІІ. Військо П'ємонту перемогло вояків Австрійської імперії у 1861 р. і до незалежного Сардинського королівства почали приєднуватися інші італійські князівства. Віктор-Емманіїл ІІ став королем об'єднаної Італії, а Турин оголосили його столицею. Смерть енергійного і впливового прем'єр-міністра Кавура, непрактичне розміщення столиці поблизу кордону і заздрість призвели до переносу столиці у місто Флоренція у 1864 р., а з 1871 року - у Рим.

Палаци, замки, храми[ред.ред. код]

Благовіщення в церкві Суперга
  • Палац Каріньяно
  • Палац Мадама
  • Палац Реале
  • Палац Бенсо ді Кавур
  • Палац К'яблезе
  • Палац Ланчіа
  • Палац Цистерна
  • Палац Салуццо ді Пезана
  • Палац Ванаріа Реале
  • замок Ступініджі
  • замок Валентино
  • замок Ракконіджи
  • Базиліка Суперга
  • Катедральний собор
  • Церква Сан Мікеле
  • Церква деі Санті Мартірі ( святих мучеників )
  • Церква ді Сан Філіппо Нері
  • Церква ді Санта Крістіна
  • Церква ді Сан Джоаккіно
  • Церква Богородиці ( Гран Мадре )

Музеї і монументи[ред.ред. код]

Галерея Сабауда
  • Галерея Сабауда ( Савойська галерея )
  • Музей Рісорджименто ( в палаці Каріньяно )
  • Єгипетський музей (Турин)
  • Музей мистецтв народів Сходу
  • Музей кіно (Турин)
  • Королівський Арсенал, Планетарій і астрономічний музей
  • Музей автомобілів
  • Музей антропології і етнографії
  • Музей кримінальної антропології Чезаре Ломброзо
  • Музей шоколаду
  • монумент королю Віктору-Еммануїлу ІІ
  • монумент Фердинандо Савойському
  • монумент Алессандро Ферреро

Бібліотеки, театри, концертні зали[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Панорама Турину і шпиль музею кіно.

Турин розташований у північній частині Італії. З західного та північного боку він оточений Альпами, а зі сходу високим пагорбом, який є продовденням пагорбів Монферрато. Через місто протікають чотири річки: По, дві її притоки Дора-Ріпарія та Стура-ді-Ланцо, а також Сангоне.

Клімат[ред.ред. код]

Через близькість до гір клімат Турина вологий, з деякими рисами континентального. Зими холодні та сухі, літо м'яке на схилах і доволі жарке в рівнинній частині. Дощить переважно весною та восени, протягом найтепліших місяців дощі випадають рідко проте інтенсивно, часто з грозами. Протягом осені та зими на рівнині спостерігаються тумани, іноді дуже густі[2].

Torino Centro (Uff. Idrografico) Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 5.8 8.3 13.2 17.2 21.2 25.4 28.3 27.1 23.5 17.5 10.4 6.8 7 17.2 26.9 17.1 17.1
Темп. мін. (°C) -0.4 1.5 4.9 8.5 12.5 16.1 19.0 18.1 14.9 9.8 4.3 0.6 0.6 8.6 17.7 9.7 9.2
Опади (мм) 36 48 60 100 114 96 62 76 58 84 60 39 123 274 234 202 833
Дні опадів (≥ 1 мм) 4 5 6 8 10 9 5 7 5 6 6 4 13 24 21 17 75

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками (тис.):

У 2009 році населення Турина нараховувало близько 910 тис. чоловік, значно більше, ніж за переписом 2001 року. Зростання кількості жителів здебільшого пов'язане із ростом еміграції з Південної Італії та з-за кордону. Близько 6% населення складають іноземці, передусім з Румунії (44 158), Марокко (22 511), Албанії (9 165), Перу (7 044), Китаю (5 483) та Молдови (3 417)[3]. Як і в багатьох містах північної Італії, є велика частка пенсіонерів у порівнянні з молоддю: близько 18% усього населення до 20 років, 22% старші 65 років[4]. Населення міської агломерації становить близько 1,7 млн чоловік[Джерело?], метропольний регіон нараховує до 2,2 млн жителів[5].

Станом на 31 грудня 2010 року в Турин офіційно проживало 127 717 іноземців з 154 країн, серед них 56524 громадяни Євросоюзу та 783 громадяни України[6]. Як і в багатьох містах північної Італії, є велика частка пенсіонерів у порівнянні з молоддю: близько 18% усього населення до 20 років, 22% старші 65 років[7]. Населення міської агломерації становить близько 1,7 млн чоловік[Джерело?], метропольний регіон нараховує до 2,2 млн жителів[5].

Станом на 31 грудня 2007 року в Турин офіційно проживав 102921 іноземець з 149 країн, серед них 45677 громадян Євросоюзу та 571 громадянин України[8].

Економіка[ред.ред. код]

Презентація Fiat 500 у Турині

Турин є великим промисловим центром, тут розміщується головний офіс автомобілебудівної компанії ФІАТ. ВВП міста досягає 58 мільярдів доларів і це 78 місто у світі за купівельною спроможністю. Тут було збудовано Лінготто, свого часу найбільший у світі автомобільний завод, а зараз великий торгово-розважальний центр. Також у Турині розміщуються компанії Lancia, Pininfarina, Bertone, Sparco, Italdesign, Ghia, Fioravanti, Stola, Intesa Sanpaolo, Superga, Lavazza, Martini & Rossi, Kappa та шоколадна фабрика Caffarel.
Місто також відоме як центр аерокосмічної галузі (компанія Alenia). Модулі Міжнародної космічної станції Гармонія, Коламбус, Транквіліті, а також Купол та усі багатоцільові модулі постачання було виготовлено у Турині.
В місті також свого часу виникли деякі важливі для Італії установи: телекомунікаційна компанія Telecom Italia, телерадіокомпанія RAI, звідси почав свій розвиток італійський кінематограф. І хоча їх головні офіси розміщуються в інших італійських містах, в туринському Моле-Антонелліана досі знаходиться Національний музей кіно.

Спорт[ред.ред. код]

У місті є 2 відомі футбольні клуби: «Ювентус» і «Торіно». В Турині відбулися XX Зимові Олімпійські Ігри 2006, які відкрилися в пятницю 10 лютого, а закрилися в неділю 26 лютого. Турин приймав також учасників Універсіади в 1959, влітку 1970 та взимку 2007 р.

Персоналії[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]


Цікава[Джерело?] інформація[ред.ред. код]

  • Саме Турин з 1861 по 1865 рік був першою столицею об'єднаної Італії та в 2011 урочисто відзначалося 150-річчя з дня цієї знаменної події.
  • В Турині, в Кафедральному Соборі Івана Хрестителя, знаходиться релігійна святиня — Туринська плащаниця — чотириметрове полотно, в яке, за переказами, загорнули тіло Ісуса Христа після його смерті.
  • Єгипетський музей, заснований в 1824 році вважається першим у світі за датою заснування і другим після Каїрського музею за важливістю експонатів.
  • Саме в Турині був заснований італійський кінематограф і тут був показаний перший фільм-колос «Кабірії» (1914р).
  • Вимірюючи Європу «по вертикалі», Моле Антонелліана, висотою 167,5 м, є самим високим кам'яним спорудженням старого континенту .
  • Загальна протяжність «портиків» (арочних галерей) Турина становить понад 18 км.
  • Турин вважають магічним містом. За деякими даними, міста Турин-Ліон-Прага утворюють трикутник «білої» магії, а Турин-Лондон-Сан Франциско — трикутник «чорної» магії. Крім того, в 1556 році Нострадамус був «спеціальним» радником при дворі Савойя.
  • В історичному центрі міста, в зоні Порту Палаццо, розташовується найбільший ринок в Європі «Порта Палаццо».
  • У Турині була заснована відома телерадіокомпанія RAI і в 1924 році саме в Турині вона почала своє перше радіомовлення.
  • У Турині були винайдені грисини (хлібні палички, які обожнював Наполеон і Жан-Жак Руссо), Бічерін (кава, шоколад, молоко та вершки, перемішані в строго певній пропорції), самий знаменитий напій у світі — вермут (в 18 столітті), tramezzino (бутерброд) і джандуйото (тип шоколадних цукерок, вироблених з пасти з шоколаду, цукру та горіхів). Крім того, в Турині та П'ємонті були засновані відомі світові марки Nutella, Ferrero Rocher, Kinder Chocolate, Tic Tac, напої Martini і Cinzano, кавова марка Lavazza, марка спортивного одягу Kappa.
  • Саме в Турині в 1678 році Королівський двір Савойя видав першу ліцензію на виготовлення рідкого шоколаду.
  • Турин справедливо вважається великим індустріальним містом: Туринський політехнічний університет (Політехнічний Університет), FIAT (найбільший машинобудівний завод в Італії) і Alenia (італійська авіабудівна корпорація), відомі далеко за межами Італії.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Демографічний баланс 2009 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-03-10. (італ.)
  2. «Torino Turistica - Servizio Telematico Pubblico - Città di Torino». Comune.torino.it. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-05-06. 
  3. «Statistiche demografiche ISTAT». Demo.istat.it. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-04-30. 
  4. «Statistiche demografiche ISTAT». Demo.istat.it. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-04-30. 
  5. а б OECD. «Competitive Cities in the Global Economy. Таблиця 1.1 на стор. 39». Процитовано 2009-04-30. 
  6. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 25 січня 2012. 
  7. «Statistiche demografiche ISTAT». Demo.istat.it. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-04-30. 
  8. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-04-29. 
  9. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.