Формула-1 — Чемпіонат 1958

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1957    Сезон 1958    1959 ►
Велика Британія Майк Готорн
Чемпіон світу
Велика Британія Майк Готорн (Ferrari)
Кубок конструкторів
Велика Британія Vanwall

Формула-1 1958 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по жовтень та складався з 11 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 19 січня та закінчився на Гран-прі Марокко 19 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Майк Готорн. Команда Vanwall здобула міжнародний кубок виробників Формули-1, який розігрувався вперше.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1958 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Аргентина Scuderia Sud Americana Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо 1
Аргентина Карлос Мендітеґай 1
Австралія Кен Кавано Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Франція Жан Бехра 1
Італія Луїджі Тарамаццо 2
Австралія Кен Кавано 2, 5
Швеція Jo Bonnier Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P США Гаррі Шелл 1
Швеція Йо Бонніер 2–3, 5, 7, 9
США Філ Гілл 6
Італія Джуліо Каб'янка 10
ФРН Ганс Геррманн 10–11
Іспанія Francesco Godia Sales Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Іспанія Пако Ґодіа 1–2, 5–6
Велика Британія H.H. Gould Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D Велика Британія Горас Ґулд 1–3
США Мастен Грегорі 3
Велика Британія R.R.C. Walker Racing Team Cooper-Climax T43
T45 		Climax FPF 2.0 L4 C


D

Велика Британія Стірлінг Мосс 1
Франція Моріс Трентіньян 2–3, 7–11
Велика Британія Рон Флокгарт 2
T43 Climax FPF 1.5 L4 D Франція Франсуа Пікар 11
Італія Scuderia Ferrari Ferrari 246 Ferrari 143 2.4 V6 E Італія Луїджі Муссо 1–3, 5–6
Велика Британія Пітер Коллінз 1–3, 5–8
Велика Британія Майк Готорн 1–3, 5–11
ФРН Вольфганг фон Тріпс 2, 6–10
Бельгія Олів'є Гендеб'єн 5, 10–11
США Філ Гілл 10–11
156 Ferrari D156 1.5 V6 E США Філ Гілл 8
Велика Британія Owen Racing Organisation BRM P25 BRM P25 2.5 L4 D Франція Жан Бехра 2–3, 5–11
США Гаррі Шелл 2–3, 5–11
Франція Моріс Трентіньян 6
Швеція Йо Бонніер 10–11
Велика Британія Рон Флокгарт 11
Велика Британія Bernie C. Ecclestone Connaught-Alta B Alta GP 2.5 L4 A Велика Британія Берні Екклстоун 2, 7
США Брюс Кесслер 2
Велика Британія Paul Emery 2
Велика Британія Джек Фермен 7
Велика Британія Айвор Б'юб 7
Велика Британія Cooper Car Company Cooper-Climax T45
T44 		Climax FPF 2.0 L4 D Австралія Джек Бребем 2–3, 5–7, 9–10
Велика Британія Рой Сальвадорі 2–3, 5–11
Велика Британія Ян Берджесс 7
Велика Британія Джек Фермен 11
T45 Climax FPF 1.5 L4 D Нова Зеландія Брюс Макларен 8, 11
Австралія Джек Бребем 8, 11
Велика Британія Team Lotus Lotus-Climax 12
16 		Climax FPF 2.0 L4
Climax FPF 2.2 L4 		D Велика Британія Кліфф Еллісон 2–3, 5–8, 10–11
Велика Британія Грем Гілл 2–3, 5–7, 9–11
Велика Британія Алан Стейсі 7
16 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Грем Гілл 8
Велика Британія Vandervell Products Vanwall VW 5 Vanwall 254 2.5 L4 D Велика Британія Стірлінг Мосс 2–3, 5–11
Велика Британія Тоні Брукс 2–3, 5–11
Велика Британія Стюарт Льюїс-Еванс 2–3, 5–7, 9–11
Італія Марія Тереза де Філіппіс Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Італія Марія Тереза де Філіппіс 2, 5, 10
Італія Джорджо Скарлатті Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Італія Джорджо Скарлатті 2–3
Швеція Йо Бонніер 6
Італія Scuderia Centro Sud Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Італія Джеріно Джеріні 2, 6–7, 10–11
Франція Моріс Трентіньян 5
США Мастен Грегорі 5
ФРН Вольфганг Зайдель 5, 11
США Керролл Шелбі 6–7, 10
США Трой Раттмен 6, 8
Швеція Йо Бонніер 8
ФРН Ганс Геррманн 8
Велика Британія Кліфф Еллісон 9
Італія Марія Тереза де Філіппіс 9
Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D ФРН Вольфганг Зайдель 8
Італія OSCA Automobili OSCA F2 OSCA 372 1.5 L4 P Італія Джуліо Каб'янка 2
Італія Луїджі Піотті 2
Монако Андре Тестю Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Монако Андре Тестю 2
Монако Луї Широн 2
Нідерланди Ecurie Maarsbergen Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 D Нідерланди Карл Годін де Бофор 3
RS550 Porsche 547/3 1.5 F4 D Нідерланди Карл Годін де Бофор 8
Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 P Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо 6
Велика Британія Дік Гібсон Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Дік Гібсон 8
ФРН Dr Ing F. Porsche KG Porsche RSK Porsche 547/3 1.5 F4 ? ФРН Едґар Барт 8
Велика Британія High Efficiency Motors Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Ян Берджесс 8
Бельгія Ecurie Eperon d'Or Cooper-Climax T43 Climax FPF 1.5 L4 D Бельгія Крістіан Ґуталс 8
Велика Британія Ecurie Demi Litre Lotus-Climax 12 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Айвор Б'юб 8
Велика Британія J.B. Naylor Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Браян Нейлор 8
Велика Британія Тоні Марш Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Тоні Марш 8
США Temple Buell Maserati 250F Maserati 250F1 2.5 L6 D США Керролл Шелбі 9–10
США Мастен Грегорі 10–11
Франція Андре Ґельфі Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Франція Андре Ґельфі 11
Велика Британія British Racing Partnership Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Велика Британія Том Бріджер 11
Марокко Роберт Ла Каз Cooper-Climax T45 Climax FPF 1.5 L4 D Марокко Роберт Ла Каз 11
Джерело:[1]

Примітки:

Календар[ред. | ред. код]

№ Гран-прі Траса Дата
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 19 січня
2 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 18 травня
4 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 26 травня
4 США 500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[a]
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 15 червня
6 Франція Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 6 липня
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 19 липня
8 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 3 серпня
9 Португалія Гран-прі Португалії Боавішта, Порту 24 серпня
10 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 7 вересня
11 Марокко Гран-прі Марокко Айн-Діаб, Касабланка 19 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Cooper-Climax C Звіт
2 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Майк Готорн Франція Моріс Трентіньян Велика Британія Cooper-Climax D Звіт
3 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Велика Британія Стюарт Льюїс-Еванс Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Vanwall D Звіт
4 США 500 миль Індіанаполіса США Дік Ратманн США Тоні Беттенгаузен США Джиммі Браян США Epperly-Offenhauser F Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Vanwall D Звіт
6 Франція Гран-прі Франції Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Майк Готорн Італія Ferrari E Звіт
7 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Пітер Коллінз Італія Ferrari E Звіт
8 ФРН Гран-прі Німеччини Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Vanwall D Звіт
9 Португалія Гран-прі Португалії Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Vanwall D Звіт
10 Італія Гран-прі Італії Велика Британія Стірлінг Мосс США Філ Гілл Велика Британія Тоні Брукс Велика Британія Vanwall D Звіт
11 Марокко Гран-прі Марокко Велика Британія Майк Готорн Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Стірлінг Мосс Велика Британія Vanwall D Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот АРГ
Аргентина 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		500
США 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		МАР
Марокко 		Очки[b]
1 Велика Британія Майк Готорн (3) (Схід) (5) 2 1 2 Схід 2 2 2 42 (49)
2 Велика Британія Стірлінг Мосс 1 Схід 1 Схід 2 Схід Схід 1 Схід 1 41
3 Велика Британія Тоні Брукс Схід Схід 1 Схід 7 1 Схід 1 Схід 24
4 Велика Британія Рой Сальвадорі Схід 4 8 11 3 2 9 5 7 15
5 Велика Британія Пітер Коллінз Схід 3 Схід Схід 5 1 Схід 14
= США Гаррі Шелл 6 5 2 5 Схід 5 Схід 6 Схід 5 14
7 Франція Моріс Трентіньян 1 9 7 Схід 8 3 8 Схід Схід 12
= Італія Луїджі Муссо 2 2 7 Схід Схід 12
9 Велика Британія Стюарт Льюїс-Еванс Схід Схід 3 Схід 4 3 Схід Схід 11
10 США Філ Гілл 7 91 3 3 9
= Франція Жан Бехра 5 Схід 3 Схід Схід Схід Схід 4 Схід Схід 9
= ФРН Вольфганг фон Тріпс Схід 3 Схід 4 5 Схід 9
13 США Джиммі Браян 1 8
14 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо 4 НКВ 4 7
15 США Джордж Амік 2 6
16 США Джонні Бойд 3 4
= США Тоні Беттенгаузен 4 4
18 Австралія Джек Бребем 4 8 Схід 6 6 Схід1 7 Схід 111 3
= Велика Британія Кліфф Еллісон 6 6 4 Схід Схід 10 Схід 7 10 3
= Швеція Йо Бонніер Схід 10 9 8 Схід Схід Схід Схід 4 3
21 США Джим Ратманн 5 2
— США Мастен Грегорі Схід Схід 4‡ 6 0
— США Керролл Шелбі Схід 9 Схід 4‡ /
Схід 		0
— Велика Британія Грем Гілл Схід Схід Схід Схід Схід Схід1 Схід 6 16 0
— Бельгія Олів'є Гендеб'єн 6 Схід Схід 0
— США Джиммі Ріс 6 0
— Аргентина Карлос Мендітеґай 7 0
— США Дон Фріленд 7 0
— Іспанія Пако Ґодіа 8 НКВ Схід Схід 0
— Велика Британія Джек Фермен Схід 8 0
— США Джад Ларсон 8 0
— Італія Джеріно Джеріні НКВ 9 Схід Схід 12 0
— ФРН Ганс Геррманн Схід Схід 9 0
— Велика Британія Горас Ґулд 9 НКВ НС 0
— США Едді Джонсон 9 0
— Італія Марія Тереза де Філіппіс НКВ 10 Схід Схід 0
— США Трой Раттмен НКВ 10 НС 0
— США Білл Чізбург 10 0
— Нідерланди Карл Годін де Бофор 11 Схід1 0
— США Ел Келлер 11 0
— США Джонні Парсонс 12 0
— США Джонні Толан 13 0
— Велика Британія Ян Берджесс Схід 71 0
— Велика Британія Айвор Б'юб Схід 111 0
— ФРН Вольфганг Зайдель Схід Схід1 Схід 0
— Італія Джорджо Скарлатті Схід Схід 0
— Італія Джуліо Каб'янка НКВ Схід 0
— Велика Британія Рон Флокгарт НКВ Схід 0
— США Боб Крісті Схід 0
— США Демпсі Вілсон Схід 0
— США Ей Джей Фойт Схід 0
— США Пол Руссо Схід 0
— США Шорті Темплмен Схід 0
— США Роджер Ворд Схід 0
— США Біллі Ґаррет Схід 0
— США Едді Сакс Схід 0
— США Джонні Томсон Схід 0
— США Чак Веянт Схід 0
— США Джек Тернер Схід 0
— США Боб Вейт Схід 0
— США Дік Ратманн Схід 0
— США Ед Елізіан Схід 0
— США Пет О'Коннор Схід 0
— США Пол Голдсміт Схід 0
— США Джеррі Ансер Схід 0
— США Лен Саттон Схід 0
— США Арт Біш Схід 0
— Велика Британія Алан Стейсі Схід 0
— США Майк Магілл ДСК 0
— Австралія Кен Кавано НКВ НС 0
— США Брюс Кесслер НКВ 0
— Велика Британія Пол Емері НКВ 0
— Монако Андре Тестю НКВ 0
— Італія Луїджі Піотті НКВ 0
— Велика Британія Берні Екклстоун НКВ НТР 0
— Італія Луїджі Тарамаццо НКВ 0
— Монако Луї Широн НКВ 0
Пілоти, що виступали лише на болідах Формули-2 та не мали права на отримання очок чемпіонату Формули-1
— Нова Зеландія Брюс Макларен 5 13
— Західна Німеччина Едґар Барт 6
— Велика Британія Тоні Марш 8
— Марокко Роберт Ла Каз 14
— Франція Андре Ґельфі 15
— Бельгія Крістіан Ґуталс Схід
— Велика Британія Дік Гібсон Схід
— Велика Британія Браян Нейлор Схід
— Франція Франсуа Пікар Схід
— Велика Британія Том Бріджер Схід
Поз. Пілот АРГ
Аргентина 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		500
США 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		МАР
Марокко 		Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • ‡ — Очки не були нараховані, оскільки позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.
  • 1 — Пілот не мав права на отримання очок чемпіонату Формули-1, оскільки виступав на боліді Формули-2.

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках. Гонка 500 миль Індіанаполіса не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.

Поз. Конструктор АРГ
Аргентина 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		МАР
Марокко 		Очки[c]
1 Велика Британія Vanwall Схід 1 1 (2) (4) 1 1 1 1 48 (57)
2 Італія Ferrari 2 2 (5) 2 1 1 (4) 2 (2) (2) 40 (57)
3 Велика Британія Cooper-Climax 1 1 4 8 6 3 2 7 5 7 31
4 Велика Британія BRM 5 2 5 Схід 5 Схід 4 Схід 4 18
5 Італія Maserati 4 Схід 10 7 4 9 Схід Схід 4dagger 6 6
6 Велика Британія Lotus-Climax 6 6 4 Схід Схід 10 Схід 6 10 3
— ФРН Porsche 11 0
— Велика Британія Connaught-Alta НКВ Схід 0
— Італія OSCA Від НКВ 0
Поз. Конструктор АРГ
Аргентина 		МОН
Монако 		НІД
Нідерланди 		БЕЛ
Бельгія 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		ПОР
Португалія 		ІТА
Італія 		МАР
Марокко 		Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  • ‡ — Очки не були нараховані, оскільки позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат USAC 1958 року та проводилась для автомобілів чемпіонату USAC, але не зараховувалась в Міжнародний кубок виробників Формули-1.
  2. ↑ Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
  3. ↑ Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ All the drivers 1958 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  2. ↑ а б в 1958 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  3. ↑ а б в Report 1958 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  4. ↑ а б Argentina 1958 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 24 липня 2023.
  5. ↑ 1958 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
  6. ↑ 1958 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
Сезони Формули-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1958&oldid=39995462