Спа-Франкоршам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°26′14″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 50.43722° пн. ш. 5.97139° сх. д. / 50.43722; 5.97139

Спа-Франкоршам
Spa-Francorchamps of Belgium.svg
Розташування Спа, Бельгія
Часовий пояс GMT +1
Головні події Формула-1, GP2, Формула-3, DTM, WTCC, F3000, 24 години Спа
Довжина траси 7.004 км
Повороти 21
Рекорд 3:13.4 (Франція Анрі Пескароло, Matra, 1973)

Траса Спа-Франкоршам — гоночна траса в Бельгії. Є однією з найвідоміших кільцевих трас, багато пілотів та уболівальники називають Спа-Франкоршам найцікавішою трасою у світі. Крім того, траса вважається однією з найскладніших у світі через велику кількість швидкісних поворотів. Особливою популярністю користується комплекс поворотів Eau Rouge. В наш час[Коли?] на трасі проводяться гонки Формули-1 Гран-прі Бельгії, DTM, GP2 та інших кільцевих серій автоспорту.

Історія[ред.ред. код]

Конфігурація траси в порівнянні з сучасною

Траса розташована за 40 кілометрів на південний схід від міста Льєж і була створена за ініціативою менеджера газети La Meuse Жюля де Тьєру та голови спортивного відділу Королівського автомобільного клуба Бельгії Генрі Ван Офема [1]. Де Тьєр вирішив використовувати дороги громадського призначення, які нагадували трикутник для створення гоночної траси. Первісна конфігурація гоночної траси була готова у 1921 році і її загальна довжина становила 15 км. Вона починалась від містечка Франкоршам, потім спускалась до невеликої річки О Руж, далі піднімалась на гребені пагорбів у Les Combes. Потім вона спускалась до поселення Бурневілль к повороту Малмеді і продовжувалась по рівнинах до поселення Маста, після чого прямувала на південний пік цього трикутника під назвою Ставелот. Надалі Спа-Франкоршам звертала на північ до Франкоршам проминаючи містечко Бланшимон [2].

У серпні 1921 року повинні були відбутися перші змагання, проте перегони були скасовані через присутність тільки одного учасника [1]. До 1922 року на трасі проводились тільки мотоциклетні змагання. В 1925 році був проведений перший Гран-прі Бельгії.

Траса вийшла дуже швидка, тим не менше, для досягнення більш високої середньої швидкості повільний поворот Ancienne Douane був замінений на прямий підйом, названий Raidillon.

У такому вигляді траса приймала всі Гран-прі Бельгії Формули-1 до 1970 року. Однак, дуже швидка і протяжна траса перестала відповідати вимогам безпеки. На Гран-прі Бельгії 1966 Джекі Стюарт на своєму BRM потрапив у дуже серйозну аварію, врізавшись в сільський будинок і отримав переломи рук і ребер. Але найстрашніша аварія сталася в 1973 році на 24 годинних перегонах, коли загинули три пілоти.

В 1972 році траса в Спа була визнана невідповідною вимогам безпеки і Гран-прі було перенесено спершу на автодром Нівель-Болер, неподалік від Брюсселю, а потім на автодром Зольдер. За цей час Спа-Франкоршам піддався значній реконструкції — кільце було скорочено до 7 км. Однак, на відміну, наприклад, від Нюрбургрингу, Спа зберіг свій характер — це, по колишньому, швидкісна траса з швидкими поворотами і великими перепадами висот, на якій нудні гонки є винятком. Крім того, на цьому автодромі не рідкісні дощові гонки через непередбачуваний клімат Арденн.

Після перерви на трасі в Спа пройшов Гран-прі Бельгії 1983, і, потім, з перервами в 1984 (етап пройшов на трасі Зольдер), 2003 і 2006 (проблеми, пов'язані з забороною тютюнової реклами) Гран-прі Бельгії незмінно проводиться на цій трасі.

Переможці Гран-прі Бельгії на трасі Спа-Франкоршам[ред.ред. код]

Рожевим кольором відмічені гонки, які не є етапами чемпіонату світу в класі Формула-1.
Кремовим кольором позначені перегони, що були частиною довоєнного чемпіонату Європи з автогонок у класі Великих Призів.

Рік # Пілот Конструктор Результат
2011 56 Німеччина Себастьян Феттель Ред Булл-Рено Результат
2010 55 Великобританія Льюїс Гамільтон Макларен-Мерседес Результат
2009 54 Фінляндія Кімі Ряйкконен Ferrari Результат
2008 53 Бразилія Феліпе Масса[3] Ferrari Результат
2007 52 Фінляндія Кімі Ряйкконен Ferrari Результат
2005 51 Фінляндія Кімі Ряйкконен McLaren-Mercedes Результат
2004 50 Фінляндія Кімі Ряйкконен McLaren-Mercedes Результат
2002 49 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
2001 48 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
2000 47 Фінляндія Міка Хаккінен McLaren-Mercedes Результат
1999 46 Велика Британія Девід Култхард McLaren-Mercedes Результат
1998 45 Велика Британія Деймон Хілл Jordan-Mugen Honda Результат
1997 44 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
1996 43 Німеччина Міхаель Шумахер Ferrari Результат
1995 42 Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Renault Результат
1994 41 Велика Британія Деймон Хілл Williams-Renault Результат
1993 40 Велика Британія Деймон Хілл Williams-Renault Результат
1992 39 Німеччина Міхаель Шумахер Benetton-Ford Результат
1991 38 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1990 37 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1989 36 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1988 35 Бразилія Айртон Сенна McLaren-Honda Результат
1987 34 Франція Ален Прост McLaren-TAG Результат
1986 33 Велика Британія Найджел Менселл Williams-Honda Результат
1985 32 Бразилія Айртон Сенна Lotus-Renault Результат
1983 30 Франція Ален Прост Renault Результат
1970 18 Мексика Педро Родрігес BRM Результат
1968 17 Нова Зеландія Брюс МакЛарен McLaren-Ford Результат
1967 16 США Ден Герні Eagle-Weslake Результат
1966 15 Велика Британія Джон Сертіс Ferrari Результат
1965 14 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1964 13 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1963 12 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1962 11 Велика Британія Джим Кларк Lotus-Climax Результат
1961 10 США Філ Хілл Ferrari Результат
1960 9 Австралія Джек Бребем Купер-Climax Результат
1958 8 Велика Британія Тоні Брукс Vanwall Результат
1956 7 Велика Британія Пітер Коллінз Lancia-Ferrari Результат
1955 6 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Mercedes Результат
1954 5 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Maserati Результат
1953 4 Італія Альберто Аскарі Ferrari Результат
1952 3 Італія Альберто Аскарі Ferrari Результат
1951 2 Італія Ніно Фаріна Alfa Romeo Результат
1950 1 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Alfa Romeo Результат
1949 Франція Луї Розьє Talbot
1947 Франція Жан-П'єр Вімілль Alfa Romeo
1946 Франція Ежен Шабу Delage
1939 Germany Херманн Ланг Mercedes-Benz
1937 Germany Рудольф Xacce Auto Union
1935 Germany Рудольф Караччіола Mercedes-Benz
1934 Франція Рене Дрейфус Bugatti
1933 Italy Таціо Нуволарі Maserati
1931 Франція Вільям Гровер-Вільямс
Italy Карло Конеллі
Bugatti
1930 Monaco Луї Широн Bugatti
1925 Italy Антоніо Аскарі Alfa Romeo

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Circuit History Circuit de Spa Francorchamps
  2. Автодром Спа-Франкоршам Автодром Спа-Франкоршам
  3. Перемогу в гонці здобув британський гонщик із команди McLaren-Mercedes Льюїс Хемільтон, покараний після гонки додатком 25 секунд до результату гонки за зрізування повороту «Автобусна зупинка» у боротьбі з Ferrari Кімі Ряйкконена. В остаточному протоколі Льюїс відкотився на третє місце, а переможцем був оголошений Феліпе Масса. Команда McLaren опротестувала рішення стюардів, однак, 23 вересня 2008 року протест був відхилений міжнародним апеляційним судом FIA.

Посилання[ред.ред. код]