Фіалка Дмитро Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (лютий 2023)
Дмитро Фіалка
Дмитро Богданович Фіалка
Прізвисько Шип
Народження 21 червня 1983(1983-06-21)
Смерть 1 вересня 2022(2022-09-01) (39 років)
Країна Ізраїль Ізраїль
Україна Україна
Формування

 Збройні сили Ізраїлю

 ДУК Територіальна оборона
Командування командир взводу
Війни / битви

Дмитро Богданович Фіалка (21 червня 1983[1][2][3], Львів — 1 вересня 2022, Бахмут) — ізраїльський та український футбольний тренер, військовослужбовець Добровольчого українського корпусу і Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Український єврей. Навчався у львівській школі № 61[4].

У 16-річному віці виїхав в Ізраїль, де закінчив школу й університет[3]. В Ізраїлі станом на 2022 рік в Ізраїлі живуть його мати і молодший брат[4]. Отримав ізраїльське громадянство. Три роки служив в Армії оборони Ізраїлю гранатометником, учасник лівано-ізраїльської війни 2006 року[5]. Після військової служби працював тренером юнацької команди в місті Беер-Шева[3].

У 2015 році повернувся до Львова, де одружився із працівницею єврейського молодіжного клубу Євою[3]. У пари народилися дочка Ліна (2016) та син (2018). Працював футбольним тренером у дитячому футбольному клубі «Локомотив» (до 2020), в академії львівського «Динамо»[6] та Дитячо-юнацькій спортивній школі «Львів». У лютому 2022 року команда Фіалки перемогла «Динамо» (Київ) і вийшла до півфіналу Чемпіонату України U-16[7][5].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

У 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, вступив добровольцем в підрозділ Добровольчого українського корпусу (ДУК) як інструктор та командир взводу, добирав добровольців до лав новоствореного 2-го окремого батальйону ДУК ПС ім. Тараса Хаммера[4][8]. Пізніше підписав контракт із ЗСУ та воював у складі Інтернаціонального легіону Сил територіальної оборони Збройних сил України[4].

1 вересня 2022 року загинув від кульового поранення в голову, отриманого під час виконання бойового завдання за лінією зіткнення на ворожій території у боях за Бахмут Донецької області[9]. Інформація про загибель була підтверджена 4 вересня[4]. У Дніпрі проведена ДНК-експертиза[10]. 11 жовтня 2022 року тіло Дмитра Фіалки було передано родині[11].

Після церемонії прощання на площі Ринок Фіалка був похований 21 жовтня 2022 року на єврейській дільниці Янівського цвинтаря, поле 6 є.[4][12].

Родина[ред. | ред. код]

У 2015 році познайомився з працівницею львівського єврейського молодіжного клубу Євою[10]. Після одруження в пари народилися дочка Ліна (2016) та син (2018).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Львів попрощається зі ще чотирма захисниками. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 20 лютого 2023.
  2. ↑ Львів прощається з чотирма Героями: воїни 125-ї і 80-ї бригад та "Правого сектора":. НТА (ua) . 21 жовтня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  3. ↑ а б в г Терещук, Галина (13 жовтня 2022). Він не зміг би себе поважати, якби не пішов захищати Україну ‒ дружина Дмитра Фіалки, громадянина Ізраїлю, тренера зі Львова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 лютого 2023.
  4. ↑ а б в г д е Roksana, Kasumova (6 вересня 2022). Дмитро Фіалка. ЯНГОЛИ СПОРТУ (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
  5. ↑ а б Загинув футбольний тренер Дмитро Фіалка. "До війська Дмитра спершу не взяли, але він не здався". gazetapl (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
  6. ↑ Новини Львова: На війні з росіянами загинув дитячий футбольний тренер Дмитро Фіалка. Гал-інфо. Процитовано 12 листопада 2022.
  7. ↑ Іншаков, Максим (7 вересня 2022). Український футбольний тренер загинув у війні з російськими окупантами. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
  8. ↑ В бою за Україну загинув Дмитро Фіалка, друг Шип
  9. ↑ На війні загинув екстренер львівського ФК "Динамо" Дмитро Фіалка suspilne.media.
  10. ↑ а б Терещук, Галина (13 жовтня 2022). Він не зміг би себе поважати, якби не пішов захищати Україну ‒ дружина Дмитра Фіалки, громадянина Ізраїлю, тренера зі Львова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 лютого 2023.
  11. ↑ Україна провела обмін полоненими: вдалося звільнити 32 воїни.
  12. ↑ У Львові попрощались із добровольцем, ізраїльтянином Дмитром Фіалкою (укр.), процитовано 12 листопада 2022
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фіалка_Дмитро_Богданович&oldid=40593421