Фіялка приємна
(Перенаправлено з Фіалка приємна)
| Фіялка приємна | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Viola suavis M.Bieb., 1819 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Viola pontica W.Becker | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Фіялка приємна[1], фіалка приємна та фіалка понтійська як Viola pontica[2] (Viola suavis) — вид рослин з родини фіалкових (Violaceae), поширений у Марокко, Європі, західній і середній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 5–15 см[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Марокко, Європі, західній і середній Азії; натуралізований у Норвегії[3][4][5].
В Україні вид зростає в лісах, чагарниках — у Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Степу, Криму[2].
Використання[ред. | ред. код]
Декоративна рослина[2].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Viola suavis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 104. (рос.)(укр.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 02.08.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 02.08.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 02.08.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
