Фірлюк мінливобарвний
| Фірлюк мінливобарвний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_crop.jpg) Мінливобарвний фірлюк (підвид M. f. fasciolata, заповідник Цвалу Калахарі, ПАР)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mirafra fasciolata (Sundevall, 1850) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alauda fasciolata Mirafra damarensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фірлюк мінливобарвний[2] (Mirafra fasciolata) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Південній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 13—15 см, вага 26—44 г. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла коричнева або рудувато-коричнева, у північних підвидів сірувато-коричнева. Горло білувате, поцятковане коричневими плямками. Нижня частина тіла білувата або кремова. Крила коричневі. Дзьоб коричнювато-роговий, лапи рудуваті, очі світло-карі.
Таксономія[ред. | ред. код]
Мінливобарвний фірлюк вважався конспецифічним з лучним фірлюком до розділення в 2009 році[3]. Мінливобарвний і лучний фірлюки утворюють надвид з коричневим фірлюком, який мешкає північніше[4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[5]
- M. f. reynoldsi Benson & Irwin, 1965 — північна Намібія, північна Ботсвана, південно-західна Замбія;
- M. f. jappi Traylor, 1962 — західна Замбія;
- M. f. nata Smithers, 1955 — північно-східна Ботсвана;
- M. f. damarensis Sharpe, 1875 — північна і центральна Намібія, західна і центральна Ботсвана;
- M. f. fasciolata (Sundevall, 1850) — південь центральної Ботсвани, північ і центр ПАР.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мінливобарвні фірлюки мешкають у Південно-Африканській Республіці, Намібії, Ботсвані, та Замбії. Вони живуть на пасовиськах, у сухих саванах та пустелі Калахарі.
Поведінка[ред. | ред. код]
Мінливобарвні фірлюки харчуються комахами, зокрема мурахами й термітами, а також насінням. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. У кладці 2—3 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra fasciolata. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Species Version 2 « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 22 листопада 2016.
- ↑ 1931-, Keith, Stuart; 1934-, Urban, Emil K.; Martin., Woodcock; Ian., Willis (1 січня 2000). The birds of Africa. Vol. 6. Academic Press. ISBN 978-0121373061. OCLC 59539112.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |