Калахарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пустеля Калахарі (позначена червоним)
Калахарі

Калаха́рі — природна, переважно напівпустельна область в центральній частині Південної Африки, на території Анголи, Ботсвани, Замбії, Зімбабве, Намібії і ПАР.

Калахарі — обширна впадина (довжина з півночі на південь біля 2 000 км, ширина понад 1 200 км, площа близько 630 тисяч км², окантована на сході і заході ступінчатими плато і глибовими хребтами; на півночі її кордоном служить водорозділ КонгоЗамбезі, на півдні — долина річки Оранжева. Переважають висоти 900—1 000 метрів. На рівнинній поверхності — червоні і білі піски, що утворюють пологі дюни (висота до 100 м на півдні і південному заході); на заході солончаки.

Клімат переважно тропічний, на захід від річки Замбезі — субекваторіальний. Опадів від 150 мм на рік на півдні і до 1 000 мм на півночі. Калахарі — один з найспекотніших районів Південної Африки. Середньомаксимальна температура — плюс 29°C, а середньомінімальна — плюс 12 °C, випаровуваність 3 тисячі мм.

Рослинність — на півночі рідколісся, паркові савани з акаціями, молочайними і баобабами; на південь від 20° південної широти — опустиненні дерево-чагарникові савани; на південь і південний захід — ландшафти напівпустель і пустель, на значних просторах позбавлені рослинного покрову.

Крупні національні парки: Калахарі-Гемсбок (ПАР), Етоша (Намібія) та інші.

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 319(рос.)

Див. також[ред.ред. код]