Хаджинов Леонід Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хаджинов Леонід Петрович
Народився 28 квітня 1927(1927-04-28)
місто Маріуполь, Донецька область
Помер 28 лютого 2019(2019-02-28) (91 рік)
місто Запоріжжя
Країна  СРСР
 Україна
Національність грек
Діяльність генеральний директор
Alma mater Приазовський державний технічний університет
Знання мов російська
Посада генеральний директор[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Премія Ради Міністрів СРСР

Леонід Петрович Хаджинов (28 квітня 1927(19270428), місто Маріуполь Донецької області — 28 лютого 2019, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Запоріжтрансформатор». Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Дійсний член Академії інженерних наук України (1994).

Життєопис[ред. | ред. код]

Народився в родині партійного працівника. У жовтні 1941 року, під час німецько-радянської війни, родина була евакуйована в східні райони СРСР.

У 1942—1944 роках — сторож, колгоспник в Ошській області Киргизької РСР. Після повернення в місто Маріуполь, в 1944—1946 роках — учень слюсаря, слюсар Маріупольського радіаторного заводу Сталінської області.

У 1946—1950 роках — учень, секретар комітету ЛКСМУ Маріупольського металургійного технікуму Сталінської області.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1950—1955 роках — студент Ждановського металургійного інституту Сталінської області.

У 1955—1978 роках — майстер, старший майстер, начальник дільниці, заступник начальника, начальник цеху, секретар партійного комітету, заступник директора Запорізького трансформаторного заводу.

У 1978—1991 роках — генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Запоріжтрансформатор» імені Леніна. У 1991—2001 роках — голова правління Запорізького ВАТ «Запоріжтрансформатор». З 2001 року — член Наглядової ради, почесний президент ВАТ «Запоріжтрансформатор».

Президент Правобережної асоціації промисловців. Був керівником Правобережної асоціації промисловців, головою благодійного фонду «Собор», головою Ради Почесних громадян м. Запоріжжя з 1997 року. З 1998 року — голова благодійного фонду «Собор».

Неодноразово обирався депутатом місцевих рад, а у 1985 році — депутатом Верховної Ради УРСР. Все життя він не приховував своє грецьке походження, цікавився історією і культурою греків. У роки демократичних перетворень активно сприяв відродженню і розвитку грецького національного руху в області[1].

Помер у Запоріжжі 28 лютого 2019 року на 92-му році життя[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.