Гайко Маас
| Гайко Маас | |
|---|---|
 | |
| Міністр іноземних справ Німеччини | |
| 14 березня 2018 — 8 грудня 2021 | |
| Попередник | Зігмар Габрієль |
| Наступник | Анналена Бербок |
| Президент Комітету міністрів Ради Європи | |
| 18 листопада 2020 — 21 травня 2021 | |
| Попередник | Нікос Дендіас |
| Наступник | Петер Сіярто |
| Міністр юстиції та захисту прав споживачів | |
| 17 грудня 2013 — 14 березня 2018 | |
| Попередник |
Сабіна Лойтгойссер-Шнарренбергер (юстиції) Ільзе Айгнер (захисту прав споживачів) |
| Наступник | Катаріна Барлі |
| Народився |
19 вересня 1966[1][2][3] (57 років) Саарлуї, Саарланд, ФРН[4] |
| Відомий як | політик, триатлет, правник, міністр, міністр закордонних справ |
| Місце роботи | Ford Germanyd[5] і GSK Stockmannd |
| Країна | Німеччина |
| Alma mater | Саарландський університет (1993)[5] |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Німеччини[5] |
| Релігія | католицька церква і католицтво |
| Нагороди |
 |
| heiko-maas.de | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гайко Йозеф Маас (нім. Heiko Josef Maas; нар. 19 вересня 1966, Саарлуї) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії (СДП). Міністр закордонних справ Німеччини з 14 березня 2018 до 8 грудня 2021 року в четвертому уряді Меркель[6].
З 2013 до 2018 року Маас обіймав посаду міністра юстиції та захисту прав споживачів Німеччини у третьому уряді Анґели Меркель.[7] З 2012 до 2013 року був міністром-президентом землі Саар, а також міністром економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар; з 1999 до 2012 року — лідер фракції СДП у регіональному парламенті землі Саар, лідер опозиції в ландтагу землі Саар; з 1998 до 1999 роки — міністр економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар.
З 2000 до 2018 року Гайко Маас виконував обов'язки голови партії СДП у землі Саар, а з 2001 року є членом федеральної ради партії. Маас вивчав право у Саарландському університеті. Вперше обраний до ландтагу землі Саар 1996 року під наставництвом Оскара Лафонтена.
Походження та навчання (1966—1989)[ред. | ред. код]
Гайко Маас народився у католицькій сім'ї середнього класу в Саарлуї. Його батько працював солдатом, а мати — кравчинею. Хлопець отримав католицьке виховання, прислуговував у церкві та був активний у молодіжній католицькій спільноті. З власних слів Мааса, багато цінностей, із якими він познайомився у тих роках, відображаються в його політичному житті.[8] 1987 року Маас склав абітуру в державній реальній гімназії у Фельклінгені.
Після військової служби протягом одного року Маас працював помічником на заводі Ford у Саарлуї.[9] 1989 року він розпочав вивчати право в Саарландському університеті, де 1993 року склав перший державний іспит. Після проходження референдаріату 1996 року Маас склав другий державний іспит. Він є членом німецької металургійної профспілки «IG Metall».
2016 року Маас розлучився зі своєю дружиною Корінною,[10] з якою у нього є двоє дітей. З того часу він перебуває у стосунках із актрисою Наталією Вернер.[11] Маас бере участь у спортивних змаганнях із триатлону, а також є завзятим фаном футбольного клубу «Гамбург».[12]
Нагороди[ред. | ред. код]
- «Нагорода ім. Ізраеля Якобсона» Союзу прогресивних євреїв Німеччини (2014)[13]
- «Пам'ятний знак» Міжнародного комітету Аушвіца (2015)[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1035528010 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/M/maas_heiko-857754
- ↑ Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- ↑ Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Bundesjustizminister Heiko Maas hadert oft mit Gott. chrismon.evangelisch.de (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Maas, Heiko (14 грудня 2013). Heiko Maas. Der neue Mann (PDF). web.archive.org (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2013. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ WELT (24 лютого 2016). Bundesjustizminister Heiko Maas und Ehefrau gehen getrennte Wege (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Natalia Wörner über die Liebe zu Heiko Maas: "Die Wahrheit war längst klar". vip.de (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Linnenbrügger, Matthias (9 червня 2016). Minister Heiko Maas outet sich: Darum bin ich HSV-Fan. MOPO.de (de-DE) . Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Goldmann, Ayala (25 липня 2014). Justizminister geehrt. Jüdische Allgemeine (нім.). Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- ↑ Auschwitz Komitee zeichnet Justizminister Maas aus. web.archive.org. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 17 липня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Lebenslauf [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] Біографія Гайка Мааса на його офіційній сторінці
- Online-Aktivitäten von Heiko Maas. In: wahl.de
| |||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
|
