Хміляр Юрій Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Хміляр
Юрій Романович Хміляр
 Капітан
Загальна інформація
Народження 25 червня 1993(1993-06-25)
Львів, Україна
Смерть 12 листопада 2022(2022-11-12) (29 років)
Стельмахівка, Коломийчиська сільська громада, Сватівський район, Луганська область, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Львівська українська приватна гімназія-ліцей, Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військова академія і Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Псевдо «Фюрер»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
CMNS: Хміляр Юрій Романович у Вікісховищі

Юрій Романович Хміляр (позивний «Фюрер»; 25 червня 1993, м. Львів — 12 листопада 2022, біля с. Стельмахівка, Луганська область) — український військовослужбовець, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Юрій Хміляр народився 25 червня 1993 року у Львові, де навчався в середній школі № 70, українській приватній гімназії-ліцеї, а також ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (2010).

Захоплювався плаванням та вільною боротьбою.

Після закінчення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Військової академії (м. Одеса) служив помічником командира батальйону з розвідки (2015) та помічником начальника розвідки розвідувального відділення штабу (2017) 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Учасник АТО/ООС.

2015-го пройшов навчання на курсах підготовки передових авіанавідників у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У 2018 році закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

Працював на підприємстві «Карабінери».

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну був командиром розвідувального взводу 62-го батальйону 103-ї окремої бригади ТрО. Загинув 12 листопада 2022 року біля с. Стельмахівка на Луганщині.

Похований 16 листопада 2022 року на Полі Почесних поховань № 86-А Личаківського цвинтаря.

Залишилися дружина та двоє синів.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (7 лютого 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
  • медаль «За військову службу Україні» (31 жовтня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 7 лютого 2023 року № 63/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Указ Президента України від 31 жовтня 2022 року № 746/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]