Хоменко Володимир Петрович (військовик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Петрович Хоменко
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 18 серпня 1985(1985-08-18)
Добропілля, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Смерть 5 вересня 2020(2020-09-05) (35 років)
Верхньоторецьке, Очеретинська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна
(підрив на вибуховому пристрої)
Поховання Добропілля
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2015—2020
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Петро́вич Хоме́нко (18 серпня 1985(19850818) року, м. Добропілля, Донецька область  — 5 вересня 2020 року, смт Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область) — старший сержант, командир взводу кулеметників 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас» 54-ї окремої механізованої бригади імені Гетьмана Івана Мазепи Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився та мешкав у Добропіллі, працював на шахті[1].

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей від 2015 року[2].

Загинув 5 вересня 2020 року біля смт Верхньоторецьке внаслідок вибуху на мінному полі ворога під час гасіння пожежі. Разом з Хоменком загинув старший солдат цього ж підрозділу Віталій Грицишин. Військовослужбовці залишились відрізані вогнем від основних сил в, так званій, «сірій зоні»[3].

Похований 8 вересня 2020 року в Добропіллі. В захисника залишились батько та дві сестри[4].

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку (посмертно)[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Війна, якої «немає»: історії та фото Героїв, що загинули на Донбасі у вересні. https://plus.obozrevatel.com/. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  2. Втрати вересня. У перший місяць осені на Донбасі загинули п’ятеро захисників України. https://tyzhden.ua/. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  3. Названо ім'я другого загиблого воїна ЗСУ під час гасіння пожеж. Фото. https://www.obozrevatel.com/. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  4. З воїном батальйону "Донбас" Володимиром Хоменком, який загинув унаслідок підриву на міні під час гасіння пожежі в зоні ООС, попрощалися на Донеччині. https://censor.net/. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  5. Указ президента України 537/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України» від 4 грудня 2020 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 8 березня 2021.