Хорхе Сепульведа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорхе Сепульведа
ісп. Luis Sancho Monleón
Основна інформація
Дата народження 1917[1]
Місце народження Валенсія, Іспанія
Дата смерті 16 червня 1983(1983-06-16)[2]
Місце смерті Пальма, Іспанія
Громадянство Іспанія
Професії bolero singer, композитор
Інструменти вокал[d]
Жанри болеро[d] і пасодобль
Псевдоніми Jorge Sepúlveda
CMNS: Файли у Вікісховищі
Пам'ятник Хорхе Сепульведа в Сантандері .

Хорхе Сепульведа (Jorge Sepúlveda), сценічне ім'я Луїса Санчо Монлеона (Luis Sancho Monleón, Валенсія, 8 грудня 1917 — Пальма-де-Майорка, 16 червня 1983) — іспанський виконавець болеро та пасодоблів.

Біографія[ред. | ред. код]

Луїс Санчо Монлеон народився на Пласа-де-лос-Есколапіос у Старому місті Валенсії.[3] Під час громадянської війни отримав звання сержанта Народної армії республіки. Його було поранено в ліву руку, після чого три пальці втратили рухливість.[4] Після інтернування в концентраційному таборі Альбатера в 1941 році він працював бухгалтером, поїхав до Сарагоси, щоб спробувати себе як співак, а звідти до Мадрида[5], де почав артистичну кар'єру в Сала Касабланка 1942 року.

Він почав записувати платівки, і його пісні стали популярними на радіо, у пісенних програмах, які тоді були дуже популярними, коли наживо виступали оркестри та артисти.

Зеніт його популярності припав на його болеро в 1940-х і 1950-х роках, під час яких він подорожував до Аргентини та Куби. «Корунья», написана Едуардо Гарсіа Бейтією та самим Сепульведою, "Милостиня кохання ", chotis Monísima від автора Вісенте Марі Бас Ларедо, Море і ти, Марія Долорес, написана Якобо Морсілло Уседа, Під небом Пальми, болеро Два хрести Кармело Ларреа, Campanitas de la aldea del автора Фернандо Гарсія дель Валь, Мій паперовий будинок автора Літо , Яка прекрасна Барселона, Я хочу взяти твоє кохання зі мною, Ніч, коли я зустрів тебе, пасодобль Тричі прекрасні автора Вісенте Марі Бас Ларедо[6] , Monasterio de Santa Версія Clara від італійського Monasteriu'e Santa Chiara, Santa Cruz і Malvarrosa, написані Фернандо Гарсіа Морсілло , або Sombra de Rebeca авторів Дж. Серраканта та Мануеля Саліни . Його хітами були Mirando al mar авторів Сесара де Аро та Маріано Гарсіа Гонсалеса та знамените болеро Santander, яке він написав у співавторстві з Енріке Пейро.[7][8][9][10][11]

У середині 1960-х років болеро більше не мали минулої популярности серед іспанців. Однак, Хорхе все одно лишається популярним, разом із Сарою Монтіель і Бонет де Сан-Педро.[12] Поки в 1970-х роках TVE не випустив програму Tarde para todos, у якій вони заспівали свої старі хіти, повернулися на сцену та перевидали свої записи.

Помер у Пальма-де-Майорка 1983 року. За власним бажанням, його було кремовано й поховано в братській могилі № 7 кладовища Пальма-де-Майорка.[4][13]

Ім'я Хорхе носяьт вулиці в Пальма-де-Майорка та в Сантандері. 2018 року Карлос Аревало опублікував біографію « Хосе Сепульведа: голос ностальгії».[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ BNE authority file
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Población, Félix (22 de marzo de 2019). La fosa común del más popular cantor de boleros de la dictadura franquista. Los nombres de la memoria - El Salto. Процитовано 24 de marzo de 2019.
  4. ↑ а б Asenjo Pajares, Mariano (marzo-abril de 2018). Balas y boleros. Mundo Obrero (315). Процитовано 24 de marzo de 2019.
  5. ↑ Zabala Rodríguez-Fornos, Fernanda (2001). 125 valencianos en la historia (вид. primera). Barcelona: Carena Editors, S.l. с. 231.
  6. ↑ VICENTE MARÍ BAS: EL ALICANTINO AUTOR DEL "GUAPA, GUAPA Y GUAPA" ("TRES VECES GUAPA"). Процитовано 9 жовтня 2020.
  7. ↑ Hernández, José Antonio Alonso (21 березня 2016). Serón de Nágima. Memorias de un pueblo soriano. Tomo IV (ісп.). Liber Factory. ISBN 978-84-9949-838-6. Процитовано 9 жовтня 2020.
  8. ↑ Zabala, Fernanda (2003). 125 valencianos en la historia (ісп.). Carena Editors, S.l. ISBN 978-84-87398-64-3. Процитовано 9 жовтня 2020.
  9. ↑ País, El (19 серпня 1980). Ha fallecido ayer (ісп.). El País. ISSN 1134-6582. Процитовано 10 жовтня 2020.
  10. ↑ Serracant, Juan ([1944]). Sombra de Rebeca. [Rodriguez de Llano]. Процитовано 10 жовтня 2020.
  11. ↑ Alfredo Vazquez del Mercado (2 серпня 2013). Historia del Bolero en España. Процитовано 10 жовтня 2020.
  12. ↑ Pesar en el mundo de la música por la muerte de Bonet de San Pedro. abc (ісп.). 19 травня 2002. Процитовано 9 жовтня 2020.
  13. ↑ Jorge Sepúlveda y los buscadores de huesos. La vida contemplativa. 5 квітня 2019. Процитовано 9 жовтня 2020.
  14. ↑ Tras la huella artística de Jorge Sepúlveda. Zenda (ісп.). 26 квітня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хорхе_Сепульведа&oldid=38482349