Хроміс бульті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pseudocrenilabrus multicolor
Хроміс Бульті
Хроміс Бульті
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Губаневидні (Labroidei)
Родина: Цихлові (Cichlidae)
Рід: Pseudocrenilabrus
Вид: Хроміс бульті
Біноміальна назва
Pseudocrenilabrus multicolor
(Schoeller, 1903)
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 649601
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pseudocrenilabrus multicolor

Хроміс бульті (Pseudocrenilabrus multicolor) — вид прісноводних риб родини Цихлових. Утримується в акваріумах.

Походження[ред.ред. код]

Цихліда походить з Єгипту, звідки вона була привезена в 1902 році. В СРСР була завезена в 1954—1955 рр.

Характеристика[ред.ред. код]

Ця маленька, завдовжки близько 5 см рибка, іноді виростає до 11 см. Самець дещо менший за самку.

Тіло в цієї рибки витягнуте й приплюснуте з боків, перед усім у задній половині. Лінія спини вигнута трохи сильніше, ніж черевце. Голова велика. Легко змінює забарвлення.

Самець, особливо під час нересту, дуже гарний: перламутрово-блискучий, прикрашений червоними й синьо-зеленими плямами та смугами.

Утримання[ред.ред. код]

Для утримання достатньо 50-літрового акваріума з піщаним ґрунтом, плоским камінням, місцями з густими заростями рослин, печерами й корінням дерев як схованками.

Температура води має бути 24 — 28 °C. pH 6.8 — 7.2. Рослинність і ґрунт хроміс бульті не шкодить.

Харчування[ред.ред. код]

Їжею більшою частиною служать мілкі личинки й хробачки, дафнії та інші корма, звичні для цихлід.

Розведення[ред.ред. код]

Статева зрілість рибок наступає в 6 місяців.

Нерест може проходити й в загальному акваріумі, але краще для розведення використовувати нерестовий від 50 л, з піщаним ґрунтом й плоским камінням.

На час ікрометання самець викопує в піску округле заглиблення, в яке самка відкладає декілька ікринок. Одночасно самець запліднює їх, після чого стається дивне явище — самка збирає ікру ротом у мішковидне розширення під нижньою щелепою. Так повторюється доти, поки всі ікринки, іноді їх більше ста штук, не будуть розміщені в роті самки.

Самка не може приймати їжу, поки не розвинуться мальки, що продовжується в середньому 8 — 12 днів або довше, якщо вода прохолодна. Ще впродовж тижня мальки ховаються при небезпеці та на ніч у самки в роті. В цей час самця необхідно видалити з акваріума. Стартовий корм: науплії циклопу й артемії.

Самку також починають годувати, оскільки під час інкубації ікри вона не бере корм і дуже худне, а через 2 тижні її вже можна перевести в загальний акваріум.

Сумісність[ред.ред. код]

Рибка в цілому миролюбна, але, коли доглядає за ікрою та мальками, відганяє інших риб.

Зображення[ред.ред. код]

Самець «Хроміс-бульті»
Самка «Хроміс бульті»

Джерела[ред.ред. код]

Abborre, Iduns kokbok.jpg Це незавершена стаття про Окунеподібних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.