Династія У

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
   Царство У на 262 р.
Історія Китаю
Історія Китаю:
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньго
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцать варварських держав Східна Цзинь
Південні і Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай

Ву (Східна Ву) (кит.东吴, піньїнь: Dōng Wú) - одна з трьох китайських держав епохи Тридержавності, існування якої датується 222 р. - 280 р. н. е.

Початок держави Ву було покладено воєначальником Сун Це (孙策 Sūn Cè), який під час загального повстання проти династії Хань у кінці ІІ століття захопив Цзяндун -- землі на південь від нижньої течії Янцзи. У 200 році йому успадкував Сунь Цюань (孙权 Sūn Quán), який став поступово прибирати до своїх рук сусідні області. У 208 р. у важливій битві при Чібі армія Сун Цюаня у союзі із армією Лю Бея (засновника царства Шу) завдала поразки армії Цао Цао (засновнику царства Вей).

У 219 р. Сун Цюань зміг відбити у Цао Цао Цзінчжоу, а через десять років, у 229 р., він вирішив офіційно проголосити себе імператором. Сунь Цюань прийняв тронне ім'я Да-ді(大帝 Dà-dì), а свою державу назвав Ву. Столицею країни він призначив місто Цзяньє (сучасний Нанкін).

Держава Ву, спираючись на такий важливий і природний кордон як річка Янцзи, створила річковий флот і стала нападати на царство Вей. У той же час Ву прагнула поширити свій вплив на південь від Янцзи. Займана Ву територія охоплювала сучасні провінції у середній та нижній течіях Янцзи, а також Фуцзянь, Ґуандун і Ґуансі-Чжуанський автономний район. У період правління ханьскої династії цей регіон Китаю був мало освоєний. Нечисленне населення займалося головним чином підсічно-вогневим землеробством. В епоху нестабільності сюди часто прямували переселенці з півночі, що сприяло загальному піднесенню області. Однак щільність населення та умови землеробства на території держви Ву все-таки сильно поступалися сусідам. В цьому і полягала головна слабість цього царства.

Розташована на околиці держава Ву не могла протистояти багатшому та процвітаючому північно-китайському царству Веі (з 265 р. відоме як Цзинь). У 280 р. в Ву вторглися одразу декілька армій Цзінь під командуванням полководця Ду Юя. Цзіньський флот підтримував сухопутні війська Ду Юя і практично блокував флот Ву. Останній правитель Ву - Сун Хао (孙皓 Sūn Hào) завзято захищався, але врешті був взятий у полон. Цзіньці відвезли його у Лоян, зберігши йому життя. На цьому держва Ву припинила своє існування.

Культура[ред.ред. код]

В цей час до Китаю проникають будистські школи. Під впливом індійських місіонерів розвиваються нові напрямки мистецтва. Вони значний вплив справили на художника того часу, новатора живопису Цао Бусіна.

Імператори Ву[ред.ред. код]

Посмертне ім'я Особисте ім'я Період правління Девіз правління та роки девізу
Історично використовується особисте ім'я
Да-ді
大帝 Dàdì
Сун Цюань
孫權 Sūn Quán
222252
  • Хуанву (黃武 Huáng-wǔ) 222229
  • Хуаньлун (黃龍 Huánglóng) 229231
  • Цзяхе (嘉禾 Jiāhé) 232238
  • Чіу (赤烏 Chìwū) 238251
  • Тайюань (太元 Tàiyuán) 251252
  • Шеньфен (神鳳 Shénfèng) 252
Куайцзи-ван
會稽王 Kuàijī Wáng
чи Хоугуань-хоу
候官侯 Hòuguān Hóu
Сунь Лян
孫亮 Sūn Liàng
252258
  • Цзяньсин (建興 Jiànxīng) 252253
  • Уфен (五鳳 Wǔfèng) 254256
  • Тайпін (太平 Tàipíng) 256258
Цзин-ді
景帝 Jǐngdì
Сунь Сю
孫休 Sūn Xiū
258264
  • Юн'ань (永安 Yǒng'ān) 258264
Учен-хоу
烏程侯 Wūchéng Hóu
чи Гуймін-хоу
歸命侯 Gūimìng Hóu
Сунь Хао
孫皓 Sūn Hào
264280
  • Юаньсин (元興 Yuánxīng) 264265
  • Ганьлу (甘露 Gānlù) 265266
  • Баодин (寶鼎 Bǎodǐng) 266269
  • Цзяньхен (建衡 Jiànhéng) 269271
  • Фенхуан (鳳凰 Fènghuáng) 272274
  • Тяньце (天冊 Tiāncè) 275276
  • Тяньсі (天璽 Tiānxǐ) 276
  • Тяньцзи (天紀 Tiānjì) 277280