Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
51°02′42″ пн. ш. 25°53′57″ сх. д. / 51.04500° пн. ш. 25.89917° сх. д. / 51.04500; 25.89917Координати: 51°02′42″ пн. ш. 25°53′57″ сх. д. / 51.04500° пн. ш. 25.89917° сх. д. / 51.04500; 25.89917
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, с. Гораймівка, Луцький район Волинська область
Початок будівництва 1990
Кінець будівництва 1992
Належність Православна церква України
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка) (Україна)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка). Карта розташування: Волинська область
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гораймівка) (Волинська область)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — чинна мурована парафіяльна церква у селі Гораймівка Луцького району Волинської області. Парафія належить до Луцького районного деканату Волинської єпархії Православної церкви України[1]. Престольне свято на Покрова Пресвятої Богородиці.

Історія[ред. | ред. код]

Про церкву у селі Гораймівка вперше згадується у 1878 році. У 1916 році, під час Першої світової війни, ця дерев'яна церква згоріла. 1931 року селяни збудували нову дерев'яну церкву[2]. У часи радянської окупації церкву закрили, а згодом і розібрали.

У 1990 році селяни почали споруджувати нову муровану церкву, будівництво якої завершили у 1992 році. 17 жовтня 1993 року церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці було освячено.

Перехід з УПЦ МП до ПЦУ[ред. | ред. код]

13 квітня 2022 року на зборах парафіян було прийнято рішення про перехід у лоно Православної Церкви України. За це рішення проголосувало 188 парафіян з 237 присутніх. Проте священник не підтримав рішення більшості своїх парафіян.

Парафіяни звернулися з проханням прийняти їх у лоно ПЦУ до Управління єпархії ПЦУ, і митрополит Луцький та Волинський Михаїл задовольнив їхнє прохання[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]