Церква Преображення Господнього (Дрогобич)

Церква Преображення Господа нашого Ісуса Христа
Назва на честь:	Преображення Господнє
	Церква Преображення Господнього та брама-дзвіниця
	49°21′07″ пн. ш. 23°31′29″ сх. д. / 49.352005° пн. ш. 23.524749° сх. д.Координати: 49°21′07″ пн. ш. 23°31′29″ сх. д. / 49.352005° пн. ш. 23.524749° сх. д.
Статус	діюча
Країна	Україна
Розташування	Дрогобич; Львівська область
Конфесія	УГКЦ
Єпархія	Самбірсько-Дрогобицької Єпархії
Тип будівлі	церква
Матеріал	цегла
Побудовано на кошти	громади
Закладено перший камінь	1991
Будівництво	1991 — 2011
Встановлено	19 серпня 2011 (освячено)
Настоятель	протоієрей Любомир Митник
Адреса	Вулиця Стрийська, 173
Сайт	Офіційний сайт
	Церква Преображення Господнього (Дрогобич) (Україна) Церква Преображення Господнього (Дрогобич) (Львівська область) Церква Преображення Господнього (Дрогобич) (Дрогобич)
	Церква Преображення Господнього у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Преображення Господнього.

Церква Преображення Господа нашого Ісуса Христа^[1] — парафіяльна греко-католицька церква на честь Преображення Господнього у Дрогобичі. Парафія належить до Дрогобицького деканату, Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ^[2]. Престольне свято — 19 серпня (Спаса).

Історія[ред. | ред. код]

Церква Преображення Господнього розташована на місці давнішої дерев'яної церкви Спаса Перемишльської єпархії.

У 1698 році перейменована була на церкву Святого Йосафата^[3]^[4], перша згадка про яку датується 16 червня 1682 року^[5]. Першим священиком церкви Святого Йосафата був Григорій Стрільбицький^[6].

Цвинтар на Задвірній (розташований на вулиці М.Грушевського, 81/1) був парафіяльним^[7]^[8].

У 1863–1868 роках на місці дерев'яної було збудовано муровану одноверху, хрещату в плані церкву, яку освятили у 1869 році^[9].

1955 року комуністичний режим закрив церкву, а в 1963 році зруйнували браму-дзвіницю, з церкви знесли баню та переробили на шкільне приміщення, будівля була одним з двох корпусів «восьмирічної» СШ №10^[10]^[11].

У 1991 році почалось будівництво нової церкви, камінь під будівництво церкви освятив кардинал Мирослав Іван Любачівський.

Спочатку було відновлене старе приміщення церкви, колишній корпус СШ № 10, перше богослужіння в якій відбулось 19 вересня 1993 року.

У 2011 році було закінчене будівництво та внутрішнє оформлення церкви.

19 серпня 2011 року церкву освятив владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Юліян Вороновський^[12].

При церкві діють: парафіяльний хор «Вірую», хор «Сяйво», дитячий хор «Промінчики», Вівтарна дружина, Молодіжна парафіяльна спільнота «Сонце Тавору», Парафіяльна спільнота «Матері в молитві».

На будівлі церкви Преображення Господнього встановлено пам'ятну таблицю о. Маркіянові Шашкевичу^[13].

Світлини[ред. | ред. код]

Вигляд з південного заходу
Вигляд з південного сходу

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Фундаційна грамота. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
↑ Церква Преображення Господнього (Спаса). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
↑ Іван-Борис Балик. З історії культу св. Йосафата Кунцевича в перемиській єпархії (XVII – XVIII ст.) // Записки ЧСВВ. – 1973. – Т. VIII.
↑ Церква Преображення Господнього [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Дрогобиччина»
↑ Леонід Тимошенко. Загадка заснування дрогобицької церкви Святого Спаса (Преображення). До історії першого міського внутрішньоукраїнського конфлікту [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Змістовно»
↑ Леонід Тимошенко. Духовенство дрогобицьких церков в XV–XVIII ст.: особовий склад, династії, душпастирська та мистецька діяльність [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Дрогобич. 2006
↑ Цвинтар на Задвірній [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Дрогобиччина»
↑ Леонід Тимошенко. Візитаційні описи дрогобицьких церков 1764 року // ДКЗ. – Вип.IV. – Дрогобич, 2000. – С.398-412
↑ Леонід Тимошенко. Документи до церковної історії Дрогобича (друга половина XVII – початок XVIII ст.) [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] // ДКЗ. – Вип. ІХ. – Дрогобич, 2005. – 467-476.
↑ Історія Дрогобича в датах, подіях і фактах / Роман Пастух, Петро Сов'як. – Львів: Меморіал, 1991. – 55 c. : іл.
↑ З історії школи [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Дрогобицька загальноосвітня школа І-ІІІ № 10
↑ Без Бога ані до порога. Напередодні 20-річчя Незалежності освячено два храми [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Галицька зоря»
↑ Григорій Сивохіп. Пам'ятники, пам'ятні таблиці та знаки Дрогобича. 2016

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт
Церква Преображення [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Прадідівська слава»
Посвята церкви Преображення ГНІХ 2011 р. Ч. 1. [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.] на «You Tube»
Посвята церкви Преображення ГНІХ 2011 р. Ч. 2. [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.] на «You Tube»
Дитячий хор церкви Преображення ГНІХ. Дрогобич 2016 на «You Tube»
Вертеп церкви Преображення ГНІХ. Дрогобич 2016 на «You Tube»
Концерт на престольне свято Преображення Господнього 2015 р. на «You Tube»

Християнство Архітектура Дрогобич Львівщина Україна

[1] Фундаційна грамота. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.

[2] Церква Преображення Господнього (Спаса). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.

[3] Іван-Борис Балик. З історії культу св. Йосафата Кунцевича в перемиській єпархії (XVII – XVIII ст.) // Записки ЧСВВ. – 1973. – Т. VIII.

[4] Церква Преображення Господнього [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Дрогобиччина»

[5] Леонід Тимошенко. Загадка заснування дрогобицької церкви Святого Спаса (Преображення). До історії першого міського внутрішньоукраїнського конфлікту [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Змістовно»

[6] Леонід Тимошенко. Духовенство дрогобицьких церков в XV–XVIII ст.: особовий склад, династії, душпастирська та мистецька діяльність [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Дрогобич. 2006

[7] Цвинтар на Задвірній [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Дрогобиччина»

[8] Леонід Тимошенко. Візитаційні описи дрогобицьких церков 1764 року // ДКЗ. – Вип.IV. – Дрогобич, 2000. – С.398-412

[9] Леонід Тимошенко. Документи до церковної історії Дрогобича (друга половина XVII – початок XVIII ст.) [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] // ДКЗ. – Вип. ІХ. – Дрогобич, 2005. – 467-476.

[10] Історія Дрогобича в датах, подіях і фактах / Роман Пастух, Петро Сов'як. – Львів: Меморіал, 1991. – 55 c. : іл.

[11] З історії школи [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Дрогобицька загальноосвітня школа І-ІІІ № 10

[12] Без Бога ані до порога. Напередодні 20-річчя Незалежності освячено два храми [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] «Галицька зоря»

[Сивохіп-13] Григорій Сивохіп. Пам'ятники, пам'ятні таблиці та знаки Дрогобича. 2016

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]