Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Іванівка, УГКЦ)
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Іванівка) | |
|---|---|
_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0).jpg) | |
|
| |
| Тип | церква |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Іванівка |
| Конфесія | УГКЦ |
| Будівництво | 1892 |
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Іванівці — парафія і храм греко-католицької громади Теребовлянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Іванівка Тернопільського району Тернопільської области.
Історія церкви[ред. | ред. код]
Муровану церкву було збудовано та освячено в 1892 році замість старішої дерев'яної церкви, що існувала вже в [1832] році[1]. Жертводавцями у свій час виступили: М. Олійник, родина Біликів, Ф. Вівчар, М. Теліжко, О. Юзьків, І. Жовнич та інші парафіяни с. Іванівка.
Дерев'яний парафіяльний будинок збудований в 1853 році. Метричні книги велися з 1760 року[1].
Кількість вірян: 1832 — 620, 1844 — 718, 1854 — 889, 1864 — 944[2].
У 1946 році державна влада церкву закрила, її функціонери знищили іконостас і все, що було в храмі, стіни забілили вапном, а сам храм перетворили в музей.
У 1988 році церкву відкрили в приналежності до РПЦ. Розпочалися богослужіння. З часом парафіяни все в храмі відновили. Тоді настінні розписи виконав художник Іван Галашин. Іконостас спроєктували і встановили в 1994 р. митці зі Львова під керівництвом Михайла Спільника.
Навесні 1990 року парафія і храм перейшли в лоно УГКЦ.
Храм у 1992 році освятив єпископ Павло Василик на 100-літній ювілей церкви.
Священник о. Іван Шулик парафію першою в районі повернув в лоно УГКЦ. У тому ж році нагороджений золотим хрестом з прикрасами.
Парафію візитували: у 1992 році — єпископ Павло Василик, у 1994, 1996, 2002, 2004 роках — єпископ Михайло Сабрига, у 2008 році — єпископ Василій Семенюк відправив архиєрейську Літургію на закритті місій, які провели отці Василіяни зі Львова.
Діють припарафіяльні: братство «Апостольство молитви», Марійська і Вівтарна дружини.
На парафії є три фігури Матері Божої та хрести як свідчення боротьби з пияцтвом та на честь першої річниці незалежності України.
Парафія має у власности парафіяльний будинок і 5 га землі.
Парохи[ред. | ред. код]
- о. Інєвич (1820),
- о. Михайло Довголуцький ([1832—1836])[1]
- о. Іван Хомицький ([1838]—1839)[1]
- о. Іван Крусельницький (1839—1841, адміністратор)[1]
- о. Іван Сироїчковський (1841—1842)[1]
- о. Теодор Кагаринський (1842—1877+)[1]
- о. Іван Любович (1877—1880, адміністратор)[1]
- о. Андрій Іневич (1880—1902+)[1]
- о. Іван Любович (1873—1874, сотрудник)[1]
- о. Пісціровський,
- о. Іван Шулик (1988—1990, з 1990).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Ivanivka, Terebovlja // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 298. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Ivanivka, Terebovlja // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 299. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Парафія с. Іванівка. Церква Різдва Пресвятої Богородиці // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 404. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.