Церква Сурб Геворк (Нахічевань-на-Дону)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Сурб Геворк
47°13′31″ пн. ш. 39°44′39″ сх. д. / 47.22536600002777618° пн. ш. 39.74421000002777760° сх. д. / 47.22536600002777618; 39.74421000002777760Координати: 47°13′31″ пн. ш. 39°44′39″ сх. д. / 47.22536600002777618° пн. ш. 39.74421000002777760° сх. д. / 47.22536600002777618; 39.74421000002777760
Тип споруди храм
Розташування  РосіяРостов-на-Дону
Належність Вірменська апостольська церква
Церква Сурб Геворк (Нахічевань-на-Дону). Карта розташування: Росія
Церква Сурб Геворк (Нахічевань-на-Дону)
Церква Сурб Геворк (Нахічевань-на-Дону) (Росія)
Мапа

Церква Сурб Геворк (Церква Святого Юрія, вірм. Սուրբ Գևորգ եկեղեցի) — храм в Нахічевані-на-Дону. Ставився до Вірменської апостольської церкви. Храм втрачений.

Історія[ред. | ред. код]

Початок будівництва церкви Святого Юрія (Церква Сурб Геворк) майже збіглося з будівництвом Феодорівської церкви (Феодорівська церква Сурб Теодорос) в 1783—1787 роки. Дерев'яна церква Сурб Геворк будувалася з 1783 року у західній частині міста на кордоні двох сусідніх міст — Ростова і Нахічевані. Після закінчення будівництва 5 грудня 1787 року церква була освячена Йосипом Аргутінським.

Спочатку в місті була дерев'яна церква. Побудований кам'яний однокупольний храм з дзвіницею в XIX столітті двічі ремонтувався: у 1852 — 1853 роки ремонт проводився на кошти нахичеванского купця 2-ї гільдії М. X. Ерецпоханяна, другий ремонт робився в 1892 році.

Кам'яний храм стояв біля Георгіївської вулиці впритул до Ростово-Нахічеванської межі (поблизу нинішнього Театрального проспекту).

Спочатку церковно-парафіяльної школи при церкві не було. У 1918 році Ново-Нахичеванское єпархіальне правління інформувало, що школа, відкрита в місті Новочеркаську, переводиться в управління Духовного правління і стає церковно-парафіяльною школою церкви Сурб Геворк.

В інтер'єрі кам'яної церкви було багато кам'яних хачкарів. Храм з Криму були привезені рукописні книги та напрестольні хрести.

Під час ремонту в 1892 році оновили внутрішнє оздоблення храму, з південної сторони зробили прибудову для захисту від негоди, так як південний вхід став головним.

В кінці XIX — початку XX століть при церкві Святого Юрія функціонував хор під керівництвом Романоса Мелікяна.

Георгіївський храм називали також церквою Хадрелеза, біля неї відбувалися вірменські ярмарки та свята.

На початку 1930-х років храм був закритий і незабаром майже повністю розібраний. Залишки Георгіївського храму були знесені ще до початку Німецько-радянської війни.

Священнослужителі[ред. | ред. код]

У різний час настоятелями храму були священики: Ованнес Дохсаньян, Акоп Шатворян, Геворк Мушєхьян, протоієрей Мкртич Еммануїлович Тер-Гакобьянц, протоієрей Карапет Ованесович Гекимян (1938).

Святині[ред. | ред. код]

  • У храмі зберігалася подарована Г. Д. Числияном картина Святого Георга, під нею зберігалася храмова святиня — мощі Святого Юрія в срібному коробі з написом: «Пам'ять від паломника Степана Генджецяна в 1849 році, Святому Георгію, Нахичеван».
  • Топуз Святого Юрія — посох зі свинцевим наконечником, який був обтягнутий атласною матерією.

Література[ред. | ред. код]

  • Вартанян В. Г., Казаров С.С. Армянская-Апостольская Церковь на Дону // Ростов н/Д., 2001.
  • Малаховский Е. И., Лаптев Г.Ф. Храмы и культовые сооружения Ростова-на-Дону, утраченные и существующие // Ростов-на-Дону, АКРА, 2003.
  • Шахазиз Е. Новый Нахичеван и новонахичеванцы. Перевод с армянского Ш. М. Шагиняна // Ростов-на-Дону, 1999.
  • Сидоров В. Энциклопедия старого Ростова и Нахичевани-на-Дону. Ростов-на-Дону, 1996, т. 4.
  • Халпахчьян О. X. Архитектура Нахичевани-на-Дону // Ер., 1988.

Посилання[ред. | ред. код]