Святий Юрій

Святий Георгій, ікона з церкви Св. Якима та Анни зі села Станиля, Львівської області.

Святий Юрій, Святий Юр, Юрій-Змієборець,Святий Георгій, Георгій Переможець (грец. Άγιος Γεώργιος — агіос Георгіос) — святий, мученик і воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше і руських (українських) князів, зокрема князів Коріятовичів. Святий Георгій є однією з найвідоміших постатей в християнському світі, його історія надихала митців протягом століть. Святий є також покровителем України, столичної Київської області (зображений на прапорі та гербі Київщини), головної святині Галичини та Львова — Собору Святого Юра та опікуном Пласту.

Зміст

1 Біографія
2 Шанування Святого Георгія
3 Храми присвячені Георгію
- 3.1 Храми святого Георгія у Львові
- 3.2 Храм святого Георгія в Одесі
4 Свята
- 4.1 День загибелі
5 Святий Юрій в гербах українських міст
6 Святий Георгій — покровитель
7 Посилання

[ред.] Біографія

Святий Георгій народився у III столітті в Каппадокії. Він походив із князівського роду. Його батько обіймав високу посаду в римському війську, однак незабаром його скарали на смерть за Христа, і мати з дитиною переїхала до свого маєтку в Палестину, у місто Ліди. Вона присвятила життя вихованню сина, навчила його Святому Письму. Часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька. Святий Георгій вступив на військову службу і завдяки своїм здібностям і мужності, виявлених у боях, вже в молодості одержав звання полководця і трибуна при імператорі Діоклетіані. Він стає радником, супутником, наближеним імператора. Однак, коли Діоклетіан почав гоніння на християн, Святий Георгій не вагаючись відмовився від слави, почестей і земних благ і встав на захист віри свого батька — християнства. Міцний, непоборний воїн, він зазнав тяжких мук за сповідування Христа і загинув від них. І за цей подвиг в ім'я віри Церква нарекла його Побідоносцем.

[ред.] Шанування Святого Георгія

Шанування Святого Георгія почалося з V століття, йому поклонялися, як мученику і воїну. Георгій став святим патроном візантійських імператорів, а пізніше і руських князів, у яких ім'я Георгія стає улюбленим. На Русі Святий Георгій відомий з часів прийняття християнства наприкінці X століття. Він з'явився серед інших християнських святих із Візантії, де шанування його мало вже багатовікову традицію.

Святий Юрій на гербі Київської області, столичних земель України.

Саме з місця особливого шанування Святого Великомученика Георгія Переможця почалося хрещення Київської Русі. Святий Рівноапостольний князь Володимир прийняв Святе хрещення в Криму біля Корсуня (Херсонеса) у Георгіївському монастирі.

Особливо багато для утвердження шанування Святого Георгія зробив київський князь Ярослав Мудрий, який прийняв при хрещенні його ім'я. На честь свого святого заступника в 1030 р. він засновує місто Юр'їв, тобто Георгія місто. У 1037 р. Ярослав починає будівництво Георгіївського монастиря в Києві і зводить у ньому храм, який до наших днів не зберігся.

День освячення першого на Русі храму Святого Георгія — 26 листопада 1051 р. — був відзначений установленням щорічного святкування цієї події. Він увійшов у народну пам'ять під назвою дня Юрія, або осіннього Георгія. З тих пір на колишній території Київської Русі Георгій стає ледве не першим у сонмі православних святих.

Класик російськомовної літератури М. С. Лєсков, описуючи побут українського села Фарбованого у XIX ст. зазначає: «Слово „русський“, в смысле малороссийский или южнорусский, тогда здесь резко противопоставлялось „московскому“ или великороссийскому, северному. Московское и „русськое“ — это были два разные понятия и на небе и на земле. Земные различия всякому были видимы телесными очами, а расчисления, относимые к небесам, познавались верою. По вере же великорусские дела подлежали заботам чудотворца Николая, как покровителя России, а дела южнорусские находили себе защиту и опору в попечениях особенно расположенного к малороссиянам святого Юрия или, по нынешнему произношению, св. Георгия (по-народному „Юрко“).»

[ред.] Храми присвячені Георгію

Храми, присвячені Георгію, споруджуються у всіх землях Русі. З X по XIII століття георгіївські церкви услід за Києвом і Володимиром були побудовані в Новгороді, Каневі та інших містах. Під час служб в них читали уривки з Житія і чудес Святого Георгія.

[ред.] Храми святого Георгія у Львові

Собор святого Юра у Львові

У Львові є три храми святого Георгія. Найвідоміший з них Собор святого Юра, що перебуває в юрисдикції Української греко-католицької церкви і розташований на площі св. Юра. Крім того є храм святого Георгія УПЦ (МП) на вулиці Короленка, а також новий храм святого Георгія УПЦ КП на вулиці Чернівецькій біля вокзалу.

[ред.] Храм святого Георгія в Одесі

Одеса з дня свого заснування перебуває під особливим духовним заступництвом Святого Великомученика і Переможця Георгія. Його зображення присутнє на старому гербі міста. Багато видатних одеситів і правителів міста були георгіївськими кавалерами.

Однак у місті ніколи не було церкви, яка носила б ім'я Св. Великомученика. Історичну справедливість відновлено лише за наших днів. Єдиний Свято-Георгіївський храм м. Одеси розташований на території 411-ї батареї, наповнюючи Меморіальний комплекс бойової слави міста особливим духовним змістом. У дерев'яній однобанній красуні-церкві багато молильників. Поминальні служби за полеглих воїнів «Душу свою, за други своя положивших» поєднуються з Божественною Літургією, за якою возносяться до Престолу Царя Небесного прохання про жертводавців існуючого і майбутнього храму. Настане час, і золота баня червоно-цегельної, під розшивку, церкви (червоний колір — колір мученицької крові), встромиться в безоднє небо. Зажевріє ще одна молитовна лампада перед іконою Всехвального Чудотворця і Переможця Георгія.

[ред.] Свята

Пам'ять живих — це символ продовження життя тих, хто переступив поріг вічності.

Святий Георгій здавна став покровителем воїнів. Весь православний світ відзначає Юріїв день, як день захисника Вітчизни. Він є офіційним святом у Грузії, Болгарії, Сербії, Хорватії. Колись широко святкувався, як день Захисника Вітчизни і, взагалі, чоловічий день в Україні.

[ред.] День загибелі

День загибелі Святого Великомученика — 23 квітня (6 травня н.с.) — відзначається Церквами східного обряду і віднесений до числа церковних свят. До Георгія звертаються з проханням про здоров'я душевне та тілесне, про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної землі. Такі численні «обов'язки», очевидно, й забезпечили святому широку славу і поклоніння багатьох народів.