Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь)


48°58′03″ пн. ш. 25°50′39″ сх. д. / 48.967555555583771820° пн. ш. 25.84441666669478010° сх. д. / 48.967555555583771820; 25.84441666669478010Координати: 48°58′03″ пн. ш. 25°50′39″ сх. д. / 48.967555555583771820° пн. ш. 25.84441666669478010° сх. д. / 48.967555555583771820; 25.84441666669478010
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Угринь
Конфесія ПЦУ
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1870
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Це́рква Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці в Угрині — православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Угрині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области.

Історія[ред. | ред. код]

За переказами, у селі був дерев'яний храм святої великомучениці Варвари. Церква згоріла, а ікона збереглася. Жителі села незадовго збудували більший храм та освятили його на честь святого проповідника Параскевича.

  • 1870 — завершено будівництво кам'яного храму, який освятив митрополит Йосиф (Сембратович) освятив храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Трактористи випадково знайшли дзвін. Встановили разом з двома меншими того ж дня.
  • 1991 — за пожертви парафіян, колгоспу, братства та сестринства церкву заново поштукатурили.
  • 1994 — облаштували та освятили місце об'явлення ікони Божої Матері.
  • 1997 — художники з Бучача та дяк із Чорткова розписали церкву всередині.
  • 2005 — одна сім'я офірувала нову вхідну браму. У тому ж році парафіяни впорядкували та виклали плиткою церковне подвір'я.
  • 2006 — розпочато ремонт храму. Один хрест купила сім'я, а середній хрест офірували багато сімей.
  • 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[1].

Над чудотворною іконою зберігся тризуб 1870 року.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Михайло Левицький
  • о. В. Саранчуцький (1785—1813)
  • о. В. Лисенець (1813—1853)
  • о. Л. Вокоасхі (1853—1855)
  • о. Омелян Брилинський (1855—1888)
  • о. Микола Бачинський (1888—1889)
  • о. Лукіян Січинський (1889—1897)
  • о. Ксенофонт Гуглевич (1897—1918)
  • о. Дмитро Василик (1922—1940)
  • о. Антон Ричаківський
  • о. І. Скорохід
  • о. Д. Паляниця (1943—1946)
  • о. Я. Скороп'ях
  • о. Г. Новосад
  • о. Микола Ференц (1987—2018)
  • о. Володимир Галак (з 3 травня 2018).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]