Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Хлібичин)
| Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
| Назва на честь: | Успіння Богородиці |
|
| |
|
48°28′28″ пн. ш. 25°14′48″ сх. д. / 48.47444444447221912° пн. ш. 25.24666666669444481° сх. д.Координати: 48°28′28″ пн. ш. 25°14′48″ сх. д. / 48.47444444447221912° пн. ш. 25.24666666669444481° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[1] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Івано-Франківська область Хлібичин |
| Матеріал | деревина |
| Засновано | 1854 |
| Настоятель | протоієрей Богдан Близнюк |
  Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Хлібичин) (Україна) | |
 | |
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Хлібичин) — дерев'яна гуцульська церква в с. Хлібичин Івано-Франківської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення.
Історія[ред. | ред. код]
Церква датована 1854 роком. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1198)[2]. В цей період (до 1991 року) була зачинена, після відкриття відреставрована та заново освячена. Використовується громадою ПЦУ (Василій Близнюк).[3][4]
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква хрещата в плані з великим квадратним зрубом нави та невеликими раменами. До бабинця прибудовано ганок, а до вівтаря прибудована ризниця. Ще один ганок прибудовано до південного рамена нави. Зруб нави продовжується восьмигранною частиною на якій розташована баня шатрового типу. Бокові зруби мають двосктні дахи. Опасання церкви розташовується навколо зрубів на їх випусках (вінцях). На бані та бокових дахах церкви встановлено п'ять маківок на ліхтарях. Дах перекритий бляхою. Інтер'єр церкви був розписаний в XIX столітті.[3][4][5][6]
Дзвіниця[ред. | ред. код]
Дзвіниця, яка входить до складу пам'ятки складається з двох ярусів, нижній з яких з квадратного зрубу, а верхній восьмигранний каркасного типу. Дзвіниця оточена опасанням та перекрита шатровим звершенням.[5][6]
Див. також[ред. | ред. код]
- Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця);
- Церква Святого Великомученика Димитрія Солунського (Білі Ослави);
- Церква Святого Миколая (Устя);
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Пістинь);
- Церква Пресвятої Трійці (Яворів).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-79-%D0%BF#Text
- ↑ П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ а б » с. Хлібичин (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ а б Церква Хлібичин Снятинський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ а б Хлібичин с Церква Успіння. www.pslava.info. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- ↑ а б Хлібичин. castles.com.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
- Пам'ятки архітектури України національного значення
- Народна архітектура України
- Церкви Успіння Пресвятої Богородиці
- Гуцульська архітектура
- Церкви Івано-Франківської області
- Храми Православної церкви України
- Церкви Івано-Франківсько-Галицької єпархії
- Дерев'яні храми Івано-Франківської області
- Культові споруди, побудовані 1854
- Засновані в Україні 1854