Церква святого Юрія (Кокошинці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Юрія (Кокошинці)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Кокошинці
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1873

CMNS: Церква святого Юрія у Вікісховищі

Церква святого Юрія в Кокошинцях — парафія і храм греко-католицької громади Гримайлівського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Кокошинці Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1875)[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Церква Святого Юрія — мурована, збудована в 1873 році. Парафія є дочірньою до парафії с. Красне. Греко-католики села Кокошинці відвідували богослужіння в храмі Пресвятої Трійці с. Красне.

У 1960 році радянська влада закрила церкву. У 1989 році церкву відкрили в приналежності до РПЦ. У 1994 році парафія повернулася в лоно УГКЦ.

При парафії діє братство «Апостольство молитви».

На території парафії на честь відзначення 360-річчя заснування с. Кокошинці була збудована Хресна дорога за кошти і силами парафіян та жертводавців. Ідея створення Хресної дороги належить священникам о. Тарасові Рогачу та о. Олегові Сарабуну. Її проєкт розробили Леонід і Олег Ковальчуки. Основними жертводавцями були: ректор Тернопільського медуніверситету Леонід Ковальчук, матеріали на будівництво Хресної дороги постачали брат Леонід, фермер з Гусятинщини Іван Гута, професор медуніверситету Володимир Бігуняк. Очолював будівництво Олег Ковальчук. Освятив її Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії Димитрій Григорак 30 травня 2010 року.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Тома Прокопович (до 1832),
  • о. Григорій Прокопович (1832, ймовірно, син о. Томи),
  • о. Теодор Саєвич (1832—1838),
  • о. Іван Пацлавський (1838—1850),
  • о. Йосиф Сокульський (1850—1851, член «Галицько-руської матиці»),
  • о. Михайло Барусевич (1851—1852),
  • о. Йосиф Домбчевський (1852—1853),
  • о. Семен Ляхович (1853—1891),
  • о. Клим Слюзар (1891—1892),
  • о. Дмитро Ксьонжек (1892—1943),
  • о. Володимир Процишин (1943—1944),
  • о. Степан Котик (1944—1960),
  • о. Євграф Ржепецький,
  • о. Олег Скібньовський (1992—1994, ПЦУ)
  • о. Олег Сарабун (з 1994).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]