Перемилів
| село Перемилів | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Хоростківська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1568 |
| Населення | 1 202 |
| Територія | 2.866 км² |
| Густота населення | 419.4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48245 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′26″ пн. ш. 25°55′33″ сх. д. / 49.25722° пн. ш. 25.92583° сх. д.Координати: 49°15′26″ пн. ш. 25°55′33″ сх. д. / 49.25722° пн. ш. 25.92583° сх. д. |
| Водойми | Тайна |
| Відстань до районного центру |
35 км |
| Найближча залізнична станція | Хоростків |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48240, Тернопільська обл., Чортківський район, м. Хоростків, вул. Князя Володимира, 17 |
| Карта | |
  Перемилів | |
 Перемилів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Переми́лів — село в Україні, у Хоростківській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 — адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Верхівці. У зв'язку з переселенням жителів х. Милів вилучений з облікових даних.
Населення — 1195 осіб (2007).
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на річці Голодні Стави, на півночі району.
Клімат[ред. | ред. код]
Перемилів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується 28 лютого 1452 року в книгах галицького суду як Премилів[1].
Перша писемна згадка — 1561 як Превилів.
У дорадянський період діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
1 квітня 1927 р. вилучені частини сільської гміни Перемилів Копичинецького повіту Тернопільського воєводства і міської гміни Хоростків та з них утворена самоврядна гміна Зофіювка[2].
На 1 січня 1939-го в селі з 1750 жителів було 1570 українців-грекокатоликів, 140 українців-латинників, 20 поляків і 20 євреїв[3].
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади[4].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого архістратига Михаїла (1819, мурована, УГКЦ).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966, скульп. С. Гончарик), Т. Шевченку (1992), насипано символічну могилу УСС (1991).Капличка біля церкви (2015).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1992 р. Робота самодіяльних майстрів
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, ПАП «Воля-2000», торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадський діяч Богонос,
- будівничий церков Г. Гикавий,
- журналіст, редактор, громадський діяч О. Гикавий,
- лікар, громадський діяч Д.-М. Голубіцький.
- Кливак Ілля Теодорович — священик Української греко-католицької церкви, громадський діяч.
- Мимрик Михайло Романович — український саксофоніст, кандидат мистецтвознавства, заслужений артист України.
- Чайковський Роман — поет, журналіст, автор мотто Декалогу українського націоналіста ("Я Дух одвічної стихії..."), священник.
- Мороз Олександр («Козак»; 1925, с. Перемилів Хоростківської міської громади Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 7.09.1948, с. Червоне Золочівського р-ну Львівської обл.). Освіта – 5 класів народної школи. Командир 1-ї чоти сотні УПА «Дружинники» (поч. 1945 – 11.1945), командир сотні УПА «Дружинники» (11.1945 – весна 1946). Влітку 1946 р., після розформування відділів УПА, переведений на теренову роботу. Керівник кущового проводу ОУН у тодішньому Краснянському р-ні. Старший вістун, старший булавний (1.01.1946), хорунжий (22.01.1946). Загинув у бою з оперативною групою МГБ. (Дж. та л-ра: Золочівська округа ОУН: організаційні документи. 1941–1952 / упоряд. Михайло Романюк. Київ; Торонто, 2014. С. 1118. (Літопис УПА. «Нова серія»; т. 24)).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорога на село -
Церква Святого Архістратига Михаїла -
Статуя Божої Матері -
В центрі села -
Будинок культури -
Старостат -
Стадіон "Обрій" -
Пам'ятний хрест біля села -
Краєвид біля села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.218, № 2528 (лат.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 lutego 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zofiówka w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 39.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 44. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Література[ред. | ред. код]
- Б. Галабіцький, П. Гуцал, В. Уніят. Перемилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 48—49.
- Peremyłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 958. (пол.). — S. 958. (пол.)
| ||||||||