Цимбровський Ігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ігор Цимбро́вський — архітектор і музикант зі Львова, Україна. Головний архітектор музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай». Видав музичний альбом «Прийди янголе» (1996).

Життєпис[ред. | ред. код]

Від середини 1980-х до 1994-го чи 1993-го року писав вірші[1].

Перший виступ як музиканта і виконавця відбувся у 1987 році в клубі Лісотехнічного інституту з колегою, який теж був архітектором[2]. Пристав на пропозицію Віталія Климова[2] брати участь у фестивалях: в 1989 «Чорна рада» та «Червона рута», в 1991 харківська «Нова сцена» та «Українські ночі» у Гданську[3].

Перший альбом записав у львівській студії в 1995, у 1996 видав магніто-касетний альбом «Прийди янголе» на польському лейблі «Koka Records»[2]. Ініціатором цієї події став промоутер Віталій Бардецький, відомий також як головред журналу «Новий рок-н-рол» та артдиректор колишнього київського клубу Xlib («Хліб»). Він під час відвідин Берліна показав демо-касету організаторам фестивалю «Novarosta», і ті запропонували виступити в шести клубах Берліна і Потсдама. Альбом записали в одну сесію, з роялем «Естонія» і з клацанням електроклавіш радянської «Електроніки» в композиції «Прийди янголе»[1], без жодних додаткових ефектів. Перед ним була ще одна спроба не в професійних студійних умовах записати матеріал[3]. Запис профінансували кілька людей, зокрема, Олександр Кривенко[2]. Перший тираж «Прийди янголе» зі ста касет зробили для продажу під час німецького туру. Зробити це якісно у Львові було неможливо, тому Цимбровський звернувся за допомогою до власника польського лейблу «Koka Records» Влодка Наконечного. Коли ж той почув його музичний матеріал, то вирішив зробити реліз ще й у себе[3]. Окремі пісні були у збірках «Срібна підкова» 1996-го року і «Music the world does not see» 2000-го року[2].

Наступні два роки активно виступав у Польщі та Львові. Останні виступи були в Польщі в 1998 році[3].

В 1999 познайомився з молодим барабанщиком Тарасом Мельниченком, який вчився у Львові в Національній музичній академії ім. Миколи Лисенка. Разом записали альбом-сингл із п'яти композицій, «Інтермеццо», який звели для проби у 2000 році і який не знайшов особливої підтримки[3].

Займався живописом. У 2014 картини Ігоря виставлялися на арт-пікніку Слави Фролової[1][3].

У 2016 році вийшов вініл «Прийди Янголе», частина альбому 95-го року на німецькому лейблі «Offenmusic». Цей вініл вийшов повністю за ініціативи видавця.

Примітки[ред. | ред. код]