До групи D чемпіонату світу з футболу 2014 увійшли збірні Уругваю, Коста-Рики, Англії та Італії. Матчі у групі проходили з 14 до 24 червня 2014 року. Відразу три команди цієї групи в минулому ставали чемпіонами світу, у той час як до складу інших груп чемпіонату світу 2014 потрапили щонайбільше по одному колишньому володарю Кубка світу. До наступної стадії турніру пройшли збірні Коста-Рики (перше місце) та Уругваю.
Уругвай — Коста-Рика[ред. | ред. код]
До гри у Форталезі команди зустрічалися 8 разів, востаннє 2009 року, коли вони розігрували між собою право участі у чемпіонаті світу 2010 року в іграх плей-оф між конфедераціями. Тоді за сумою двох ігор з рахунком 2:1 перемогли уругвайці.
Рахунок у грі відкрив форвард збірної Уругваю Едінсон Кавані, який на 24-й хвилині реалізував пенальті, призначений за порушення правил на Дієго Лугано. На початку другого тайму точними ударами відзначилися гравці з Коста-Рики Хоель Кемпбелл та Оскар Дуарте, змінивши рахунок на користь своєї команди. За півгодини, що лишалися до завершення гри, уругвайцям не вдалося бодай зрівняти рахунок, натомість на 83-й хвилині вони пропустили контратаку костариканців, що завершилася точним ударом Марко Уреньї, який встановив остаточний рахунок 3:1 на користь його команди.
Дві з числа найтитулованіших європейських збірних до цього матчу грали між собою 24 рази, включаючи гру за третє місце на чемпіонаті світу 1990 року, в якій з рахунком 2:1 перемогли італійці[1]. Востаннє ж шляхи цих двох збірних перетиналися на чемпіонаті Європи 2012 року, де на стадії чвертьфіналів перемогла також збірна Італії, цього разу завдяки післяматчевим пенальті.
Рахунок гри був відкритий на 35-й хвилині італійським півзахисником Клаудіо Маркізіо після розіграшу кутового удару. Втім вже за дві хвилини рахунок було зрівняно єдиним «чистим» нападником збірної Англії Даніелем Старріджем, який замкнув навіс від Вейна Руні. Остаточний рахунок гри встановив гол нападника італійців Маріо Балотеллі з передачі Антоніо Кандреви на 50-й хвилині гри.
До цієї гри дві команди зустрічалися 10 разів, у тому числі двічі в рамках чемпіонатів світу (у чвертьфіналі чемпіонату світу 1954, де з рахунком 4:2 виграли уругвайці, та на груповому етапі чемпіонату світу 1966, коли була зафіксована нульова нічия)[2].
Захисник збірної Уругваю Максиміліано Перейра пропускав гру через дискваліфікацію після червоної картки у попередньому матчі проти збірної Коста-Рики[3].
Перемогу збірної Уругваю забезпечили два голи від нападнника англійського «Ліверпуля» Луїса Суареса, який через проблеми зі здоров'ям не брав участі у першій грі збірної на турнірі — сенсаційно програному матчі проти збірної Коста-Рики. Єдиний гол англійців у матчі забив один з найкращих бомбардирів в історії збірної Вейн Руні, для якого, втім, цей м'яч став першим у фінальних частинах чемпіонату світу попри участь у двох попередніх мундіалях.
В минулому команди зустрічалися лише одного разу, у товариській грі 1994 року[4].
Збірна Коста-Рики здобула неочікувану перемогу з рахунком 1:0 завдяки голу свого капітана Браяна Руїса. З огляду на турнірне становище команд ця перемога, незалежно від результатів ігор останнього туру групового турніру, з одного боку забезпечила вихід костариканців до 1/8 фіналу чемпіонату світу, а з іншого позбавила збірну Англії математичних шансів на продовження боротьби на мундіалі.
Десята гра в історії взаємин двох збірних, яка зокрема включає дві гри на чемпіонатах світу — на груповому етапі чемпіонату світу 1970 року (нульова нічия) та в 1/8 фіналу чемпіонату світу 1990 року (2:0, перемога італійців). Остання ж зустріч двох команд відбулася у матчі за третє місце на Кубку конфедерацій 2013 року, в якому у серії післяматчевих пенальті гору взяла збірна Італії[5].
Цікавий факт: під час гри уругвайський нападник Луїс Альберто Суарес вкусив італійського захисника Джорджо К'єлліні, за що був покараний ФІФА у вигляді грошового штрафу в 100.000 CHF, заборони на участь у 9 матчах за збірну Уругваю та додатково заборони на 4-місяців взагалі грати у футбол за будь-яку команду.
Перша в історії зустріч двох команд[6].
Коста-Рика
Уругвай
Італія
Англія
