Белу-Оризонті
| Белу-Оризонті Belo Horizonte |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Бразилія | |||
| Регіон | штат Мінас-Жерайс | |||
| Засноване | 12 грудня, 1897 року | |||
| Населення | 2,40 млн. (2006) | |||
| Агломерація | 4,35 млн. (2006) | |||
| Площа міста | 330 км² | |||
| Телефонний код | 55 31 | |||
| Географічні координати | 19°55′ пд. ш. 43°56′ зх. д. / 19.917° пд. ш. 43.933° зх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | Prefeitura de Belo Horizonte | |||
| Мер міста | Fernando Damata Pimentel, PT | |||
Белу-Оризонті (порт. Belo Horizonte, що означає «красивий горизонт») — третя за населенням агломерація і п'яте місто Бразилії (після Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Салвадора і Форталези), засноване в 1894 році. Також це столиця штату Мінас-Жерайс, розташованого в південно-східному регіоні. З населенням майже 2,4 мільйони і понад 5 мільйонів в агломарації, Белу-Оризонті — або Бега́ (Beagá), як його часто називають через звучання абревіатури BH португальською мовою — місце інтенсивної економічної і культурної діяльності.
Перші поселення в регіоні оселилися на початку 1700-х, але місто, відоме сьогодні, було сплановане і побудоване в 1890-х роках, щоб замінити Ору-Прету як столицю штату Мінас-Жерайс. В наш час[Коли?] місто відомо контрастом між сучасними і класичними будівлями, будучи місцем розташуванням багатьох сучасних архітектурних сімволів Бразилії, таких як Церква Пампульа.
Місто є центром районів гірничої промисловості (залізні і марганцеві руди, алмази) і сільського господарства (бавовник, скотарство). Підприємства включають текстильні, мебльові, взуттєві, керамічні, машинобудування, обробку алмазів. Це важливий залізничний вузол, з цього міста виходить остання пасажирська залізниця країни. Також місто — освітній центр регіону.
На честь міста названо астероїд 10770 Белу Орізонті.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Белу-Оризонті |
